Латеранський синод

Латеранський синод — церковна рада католицької церкви за часів розміщення папської резиденції в Латеранському палаці поряд із Латеранською базилікою. Класифікувався як папський собор, мав значний вплив та збирався як у давнину (313, 487), та і в середньовіччі. Серед численних синодів вирізняються п'ять, що набули статусу Вселенського собору:

1. Перший Латеранський собор (1123) розглянув і затвердив Вормський конкордат.
2. Другий Латеранський собор (1139) заборонив одружуватись клірикам, встановив одежі священиків та покарання через відлучення від церкви за насильство відносно до священиків.
3. Третій Латеранський собор (1179) встановив порядок обрання нового папи колегією кардиналів, заборонив зведення в сан архієпископа осіб, які не досягли тридцятирічного віку.
4. Четвертий Латеранський собор (1215) засудив єретичні течії, встановив обов'язковий 5%-й збір на потреби церкви. Також було створено юридичне підґрунтя для створення інквізиції, віряни зобов'язувались сповідуватись не менше, ніж раз на рік, а священик мав зберігати таємницю сповіді.
5. П'ятий Латеранський собор (1512–1517) намагався провести реформу Церкви.