Латеранська базиліка

Собор Святого Івана Хрестителя на Латеранському пагорбі або Базиліка Сан-Джованні ін Латерано, Базиліка в Латерано (італ. Basilica di San Giovanni in Laterano; офіційна назва Archibasilica Sanctissimi Salvatoris) — кафедральний собор Рима з кафедрою римського єпископа (а також папського трона). Теперішня (з 2006 р.) повна офіційна назва — лат. Archibasilica Pontificia Sanctissimi Salvatoris et Sanctorum Iohannes Baptistae et Ioannis Evangelistae in Laterano, італ. Arcibasilica Papale del Santissimo Salvatore e dei Santi Giovanni Battista ed Evangelista in Laterano, нім. Päpstliche Erzbasilika des Allerheiligsten Erlösers, des Heiligen Johannes des Täufers und des Heiligen Johannes des Evangelisten im Lateran («Папська базиліка найсвятішого Спасителя, святих Івана Хрестителя та Івана Євангеліста у Латерано»).[3]

Латеранська базиліка
англ. Cathedral of the Most Holy Savior and of Saints John the Baptist and the Evangelist in the Lateran
лат. Archibasilica Sanctissimi Salvatoris ac Sancti Ioannis Baptistae et Ioannis Evangelistae ad Lateranum
фр. Saint- jeans- de Latran[1]

41°53′09″ пн. ш. 12°30′22″ сх. д.
Країна  Італія[2]
Розташування Рим[2]
Тип католицький соборd
Велика базиліка
Папська базиліка
парафіяльна церква і ecclesiastical districtd
Матеріал мармур, Цемент і граніт
Стиль бароко і архітектура неокласицизму
Архітектор Франческо Борроміні і Alessandro Galileid
Засновник Мільтіад
Латеранська базиліка
Латеранська базиліка (Італія)
 Медіафайли у Вікісховищі
Базиліка в Латерано. Головний фасад з 1736

Церква є папським собором і церквою єпископа Рима (папи). Поруч із нею розташований Латеранський палац.

Дохристиянський період

Земля належала римській родині Латерано — звідти походить назва місця. У 60 році Нерон звинувачує Латерано у змові і конфісковує землю. У 161 році Марк Аврелій будує там палац. У 226 році імператор Септимій Север повертає частину власності назад сім'ї Латерано.

Християнський період
Стіна Авреліана в Латерано у теперішній час

На початку IV століття там, біля ауреліанської стіни розміщалися елітні війська (лат. quites singulares) імператора Максенція. Після того як імператор Констянтин у 312 переміг Максентія наказав він знищити казарми (лат. damnatio memoriae — прокляття пам'яті) та стерти їх з пам'яті. На цьому місці збудував він базиліку та баптистерій для християнської громади Рима. Дружина Константина (сестра Максентія) Фауста передала єпископу Рима свій будинок на цьому місці у 313 році папі Мільтіаду. З якого часу стає Латерано резиденцією пап досі не зовсім ясно. В цей час базиліка в Латерано служила кафедральним собором поряд з двома іншими базиліками: Собор Святого Петра (збудований над могилою апостола Петра) та Базиліка Святого Павла під мурами (збудована на могилі святого апостола Павла) але лежала в межах міста тому вона і до сьогодні має почесне ім'я «Omnium urbis et orbis ecclesiarum mater et caput» — Мати і голова всіх церков міста Рима і землі. Спочатку була освячена як церква Спасителя, пізніше додано ім'я Івана Хрестителя.

Галерея

Примітки
  1. Vasari G. Le vite de' piu eccellenti pittori, scultori, e architettori: Scritte da M. Giorgio Vasari pittore et architetto aretino, di nuovo dal medesimo riviste et ampliate con i ritratti loro et con l'aggiunta delle vite de' vivi, et de' morti dall'anno 1550. insino al 1567. — 2 — Firenze: 1841. — P. 283.
  2. dati.beniculturali.it — 2014.
  3. Santa Sede - vatican.va (ред.). Cenni Storici. Arcibasilica Papale - San Giovanni in Laterano. Процитовано 5 maggio 2017.

Джерела
  • Marco Bussagli. Rom. Die Goldene Jahrhunderte. Tandem Verlag GmbH. ISBN 978-3-8331-5574-1 (нім.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.