Лебапський велаят
Лебапський велаят — адміністративна одиниця на сході Туркменістану. Створена 1992 року на території колишньої Чарджоуської області.
Лебапський велаят | ||||
---|---|---|---|---|
Lebap welaýaty | ||||
| ||||
16 етрапів, 4 міста | ||||
Адм. центр | Туркменабат | |||
Країна | Туркменістан | |||
| ||||
Номерний знак | LB | |||
Офіційна мова | туркменська | |||
Населення | ||||
- повне | 1169,1 тис. (2002 р.) | |||
- густота | 12,5 чол./км² | |||
Площа | ||||
- повна | 93,8 тис. км² км² | |||
Часовий пояс | UTC+5 | |||
Дата заснування | 14 грудня 1992 | |||
хякім | Чашаєв О. | |||
Код ISO 3166-2 | TM-L | |||
|
Адміністративнім центром є Туркменабат.
Поділяється на 10 етрапів та 1 місто з правами етрапу (в дужках подано райцентр):
- м. Туркменабат
- Дарганатинський (місто Дарганата)
- Довлетлі (місто Достлук)
- Дяневський (місто Дянев)
- Керкинський (місто Керкі)
- Койтендазький (місто Койтендаг)
- Саятський (місто Саят)
- Чарджевський (смт Чарджев)
- Фарапський (місто Фарап)
- Халацький (місто Халач)
- Ходжамбазький (місто Ходжамбаз)
Стратегію розвитку економіки регіону визначають значні запаси мінеральної сировини, багаті земельні та водні ресурси. Провідна роль належить галузям паливно-енергетичного комплексу, частка яких становить 35,5 % від промислового виробництва регіону. Основні із таких галузей — нафтопереробна та газовидобувна, які представлені такими гігантами як Сейдинський НПЗ та Наїпський комплекс з випуск зрідженого газу. Хімічна промисловість орієнтується на випуск добрив із місцевої сировини.
По виробництву бавовнику (34,1 %) та шовкових тканин (90,2 %) велаят займає перше місце. 67,7 % займає тваринництво. Розвинуте каракульське вівчарство.