Левицький Георгій Олександрович
Левицький Георгій (Юрій) Олександрович (6 вересня 1857, ? — 23 лютого 1920, Новоросійськ, РРФСР) — військовий агент УНР у Німеччині, Нідерландах та Данії.
Левицький Георгій (Юрій) Олександрович | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Левицький Георгій (Юрій) Олександрович | |||||||||
Народження |
6 вересня 1857 невідоме | |||||||||
Смерть |
23 лютого 1920 (62 роки) місто Новоросійськ, РРФСР | |||||||||
Країна | УНР | |||||||||
Приналежність | Армія УНР | |||||||||
Звання | Генерал-лейтенант (19.5.1915) | |||||||||
Командування | військовий агент УНР у Німеччині, Нідерландах та Данії | |||||||||
Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна | |||||||||
Нагороди |
|
Біографія
Закінчив 2-ге військове Костянтинівське училище у 1876 році. Станом на 1 січня 1910 року перебував у відставці. З початком Першої світової війни повернувся на військову службу. З 31 жовтня 1914 року — генерал-лейтенант. З 7 січня 1916 року — начальник 126-ї пішої дивізії. 11 березня 1917 року був демобілізований.
На українській службі з 8 червня 1918 року — призначений на посаду т. в. о. начальника 16-ї пішої дивізії Армії Української Держави, однак до місця дислокації дивізії не відбув. З 27 червня 1918 року — т. в. о. начальника 1-ї пішої дивізії Армії Української Держави. За Гетьманату — генеральний значковий Армії Української Держави.
З 2 лютого 1919 року — призначений начальником 6-го Полтавського кадрового корпусу Дієвої Армії УНР, однак посаду не обійняв. Станом на 9 травня 1919 року — військовий агент УНР у Німеччині, Голандїї та Данії (Берлін).
Восени 1919 року виїхав до Збройних Сил Півдня Росії.
Помер від тифу у місті Новоросійськ у Російській імперії.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Левицький Георгій Олександрович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.