Легіон мені ймення

В Біблії (Євангеліє від Луки, гл. 8) описано, як Ісус Христос, мандруючи по Галілеї, приплив до Гадаринської землі. Там його перестрів один чоловік, в якого вселилися демони і він жив не в домі, а гробах. При зустрічі з Ісусом чоловік відчув страшні муки і почав благати, щоб той його не мучив. Ісус звелів нечистому духові вийти з людини, який покинув її не скоро.[1] Син Божий запитав:

Як тобі на ім'я? І той відказав: Легіон, бо багато ввійшло в нього демонів. І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню.[1]

Недалеко пасся великий гурт свиней. На прохання демонів, Ісус дозволив їм увійти в них. Демони залишили людину і увійшли в свиней, які кинулась із кручі до озера, і потопились.[1] Пастухи, які це бачили, втекли і розповіли в селах і містах всім про це диво:

І вийшли побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що демони вийшли із нього, сидів при ногах Ісусових вдягнений та при умі, і полякались... Самовидці ж їм розповіли, як видужав той біснуватий.[1]

Після цього чоловік просив Ісуса, щоб залишитись з ним, але Син Божий звелів повертатись додому і розповісти про речі, які вчинив йому Бог. Таким чином, в Священному Писанні вперше говориться про те, що людина може бути одержима багатьма бісами. Даром вигнанням бісів спочатку володів тільки Ісус Христос. Згодом, після сходження Святого Духа на апостолів, вони також отримали цей дар. Теологи стверджують, що саме через них, засновників Християнської церкви, ця здатність перейшла до їх послідовників — священиків.

Ім'я «легіон», яким назвав себе цей біс, було військовим терміном, який позначав підрозділ в Римській армії, що складався з 3–5 тисяч чоловік. Він цілком міг бути командиром такої групи. Сатанинські біси організовані за групами у військовому порядку. Це велика кількість вказує на ступінь одержимості людини.[2]

• В. Скотт, «Айвенго»: «Я бідний служитель святого Франциска, йшов через три ліси і потрапив в руки розбійників … — Не можеш ти мені сказати, святий отець, чи багато там цих бандитів? — Доблесний пан, — відповідав Вамба, — nomen illis legio — ім'я їм легіон».
• Ф. М. Достоєвський, «Ряд статей про російську літературу»: «Панове, що створювали (іноді в сорок років від народження) такі комедії після „Ревізора“, абсолютно бували впевнені, що дарують російській літературі найкоштовніші перли. І таких панів не один, не два, а ім'я їм — легіон. Зрозуміло, ніхто з них нічого не пише».
• І. А. Гончаров. «Звичайна історія»: «Якби він ще був грубий, необтесаний, бездушний, тугодумний, один з тих людей, яким ім'я легіон, яких так безгрішно, так потрібно, так втішно обманювати, для їхнього щастя, які, здається, для того і створені, щоб жінка шукала навколо себе і любила діаметрально протилежних їм, — тоді інша справа: вона, можливо, вчинила б так, як робить велика частина дружин у такому випадку».
• Л. Н. Толстой. «Наближення кінця»: «За відмовою Ван-дер-Віра повинні послідувати все частіше і частіше такі ж відмови, а як тільки таких відмов буде багато, так одразу ж ті самі люди, які вчора ще говорили (а ім'я їм легіон), що без війни не можна жити, скажуть, що вони вже давно проповідують безумство і аморальність війни, радять вам чинити так, як вчинив Ван-дер-Вер, і від війни і війська в тому вигляді, в якому вони існують тепер, залишиться один спогад .»
• К. П. Побєдоносцев. Листи до Олександра III: «За кордоном ненависники Росії, яким ім'я легіон, соціалісти й анархісти всякого роду, обґрунтовують на голоді самі дикі плани і припущення».
• Дон Амінадо. «Потяг на третьому шляху»: «Як жадібно накинулися на столичні сатиричні журнали — „Кулемет“ Шебуева, „Сигнал“ Корнія Чуковського, „Жупел“ Гржебина, „Маски“ Чехоніна, „Глядач“, „Сірий вовк“ та інші, — ім'я їм легіон, — спалахнули як феєрверк, і безслідно зникли в темряві знову насталої ночі» .
• Варлам Шаламов. «Початок». «Імажиністи, комфути, нічевокі, селянські поети; „Кузня“, „ЛЕФ“, „Перевал“, РАПП, конструктивісти, орігіналісти — фразарі та інші, їм же ім'я легіон».
• Цей вислів став девізом руху Анонімус.

• Екзорцизм
• Молоде вино в старі бурдюки

• Біблія (Огієнко)/Від Луки гл.8, 26-39
• Мое имя — легион