Лежанка

Лежанка — низька частина печі у вигляді місця для лежання і спання (особливо взимку)[1][2]. Лежанка виготовляється з каменю, зазвичай з того самого що й інші частини печі. Лежанки були звичайним елементом традиційної української хати, нині лежанки теж є досить поширеним елементом української хати[3][4]. Інколи лежанку прикрашали (прикрашають) розписами, малюнками, кахлями. Лежанка слугує як акумулятор тепла, щоб тепла від розігрітої печі вистачило на значний час[5].

Піч з лежанкою (справа), прикрашена кахлями. Фото початку XX століття.

Лежанка може розташовуватися в кімнаті, але саме місце закладки палива в іншій. Лежанки стають все більш популярними для альтернативного обігріву спальних кімнат. Традиційно всі лежанки були односпальними, але сучасні варіанти можуть бути досить широкими, достатніми для розміщення двох-трьох людей.

Див. також

Примітки
  1. Публічний електронний словник української мови: лежанка
  2. Лежанка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Українське народознавство: українська хата та інтер'єр
  4. НАРОДНЕ ЖИТЛО
  5. Одесити переробили стару хату-мазанку в сучасний еко-будинок

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.