Лейцит

Лейцит — типовий магматичний мінерал, алюмосилікат каркасної будови.

Лейцит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1]
IMA-номер IMA1997 s.p.
Хімічна формула K(AlSi₂O₆)
Nickel-Strunz 10 9.GB.05
Dana 8 76.2.2.1
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія[2]
Інші характеристики
Названо на честь білий[3]
Типова місцевість Сомма[4]
 Лейцит у Вікісховищі
Лейцит. Італія
Лейцит. Італія

Загальний опис

Хімічна формула: K[AlSi2O6]. Іноді містить домішки Na, Са, Ti, Fe, Mg, Mn. Сліди Li, Pb, Cs. Містить, % (у зразках з Везувію): K2O — 20,59; Al2O3 — 23,22; SiO2 — 56,10. Сингонія тетрагональна. Густина 2,47. Тв. 5,5-6,5. Колір переважно сірий. Блиск скляний. Напівпрозорий. Крихкий. Злам раковистий. Форми виділення: кристали псевдокубічної форми або вкраплені зерна. Зустрічається в молодих вулканічних лужних породах разом з лужними польовими шпатами, піроксенами, магнетитом.

Характерний для багатих на калій і бідних на кремнезем лав третинного і сучасного віку. Родовища Л. відомі в Італії, ФРН, США, Австралії, Вірменії, ДР Конго, Уганді та ін. Руда алюмінію і сировина для одержання калієвих сполук. Рідкісний.

Від грецьк. «левкос» — світлий, білий, A.H.Werner, 1791.

Різновиди

Розрізняють:

  • лейцит залізний (різновид лейциту, в якому алюміній заміщається тривалентним залізом);
  • α — лейцит (зайва назва лейциту);
  • β — лейцит (кубічна високотемпературна (>605 °C) модифікація лейциту).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. mineralienatlas.de
  3. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  4. Фрідріх Б. Й. Auszüge und kezensioneit bergmanischer und mineralogischer schriften // Bergmännisches Journal / за ред. A. W. Köhler — 1791. — Т. 2. — С. 483–500.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лейцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Лейцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.