Лемур котячий

Котячих лемурів так назвали через їх велику схожість з кішками. У котячого лемура вушка, черевце, мордочка білого кольору і тільки навколо очей чорні трикутники. Хвіст у котячого лемура розфарбований чорно-білими смугами, яких налічується 13 штук. Довжина хвоста котячого лемура становить від 54 до 62 см, досить довгий, якщо врахувати, що довжина тіла майже в половину менше. Середня вага: 2–2,4 кг. Хвіст служить їм для сигналів між родичами й утримання рівноваги під час стрибків з дерева на дерево.

Полюбляє саванні, чагарники, невеликі ліси, скелясті місцини. Значний час проводить на землі. Зустрічаються котячі лемури на півдні й південному заході острова Мадагаскар і лише невелика популяція спостерігається в горах Андрінгітра, на південно-східному плато.

Активний удень. Добре лазить по деревах. Живе стадами до 20 особин. Спілкується своєрідним муркотінням. Здатний стрибати до 10 м у довжину. Під час хвилювання спрямовує уперед розширені очі, а хвіст просовує поміж передніх лап. Живиться фруктами, листям, квітами.

Парування відбувається у березні — квітні. Самиця котячого лемура може привести потомство один раз на рік і тільки одне дитинча (хоча в окремих випадках може бути і двійня). Вагітність у них триває близько семи місяців, потомство з’являється на світ з серпня по жовтень. Вага новонародженого котячого лемура становить від 80 до 120 грамів. Наступні два місяці після свого народження малюк пересувається на спині або на животі своєї мами. А у віці п'яти місяців дитинча котячого лемура починає самостійно добувати собі їжу. Попри таку ретельну турботу, смертність серед молодняку ​​досягає 30-50% в перший рік життя. Середня тривалість життя котячих лемурів становить 35 років. 

Лемур — в перекладі з давньогрецької означає душу померлого або ж привид.

На Мадагаскарі й сусідніх островах люди вважають лемурів священними тваринами. Існує легенда, що колись дуже давно лемури були людьми, а потім, живучи в лісі, обросли шерстю і перетворилися на тварин. Коли який-небудь необережний лемур потрапляє в пастку, малагасієць обов'язково звільнить його і випустить, а якщо лемур поранений, то вилікує. Побачивши лемура в лісі, селянин чи мисливець церемонно з ним розкланятися і привітає, немов близького родича.

• R. Mittermeier, J. Ganzhorn, W. Konstant, K. Glander, I. Tattersall, C. Groves, A. Rylands, A. Hapke, J. Ratsimbazafy, M. Mayor, E. Louis jr., Y. Rumpler, C. Schwitzer, R. Rasoloarison: Lemur Diversity in Madagascar. In: International Journal of Primatology. 29, 2008, S. 1607–1656. (англ.)
• http://twarini.com/kotyachi-lemuri/
• Lemur catta | ARKive (англ.)
• Anderson, R. 1999. "Lemur catta" (On-line), Animal Diversity Web (англ.)