Ленчицьке воєводство
Ленчи́цьке воєво́дство (лат. Palatinatus Lanciciensis, пол. Województwo łęczyckie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1339—1793 роках. Створене на основі земель Ленчицького князівства. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Великопольща. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на півдні Великопольщі. Головне місто — Ленчиця. Очолювалося ленчицькими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Ленчиці. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила 4378,22 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало 80 731 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Західна Пруссія королівства Пруссія.
Ленчицьке воєводство | |||
---|---|---|---|
| |||
Адм. центр | Ленчиця | ||
Країна | Корона Королівства Польського | ||
Регіон | Великопольська провінція | ||
Населення | |||
- повне | 80 731 осіб (1790) | ||
Площа | |||
- повна | 4080 км² | ||
Дата заснування | 1339 | ||
Дата ліквідації | 1793 | ||
|
Повіти
- Бжезінський повіт → Бжезіни
- Ленчицький повіт → Ленчиця
- Орловський повіт → Орлов
Див. також
- Категорія:Ленчицькі воєводи.
Примітки
- Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — s. 50.
Джерела
- Gloger, Zygmunt. Województwo Łęczyckie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.