Ленінградська АЕС-2

Ленінградська атомна електростанція-2 (Ленінградська АЕС-2) — АЕС, що будується, розташована в Ленінградській області, за 35 км західніше межі Санкт-Петербурга і за 70 км від його історичного центру, на узбережжі Фінської затоки Балтійського моря в місті Сосновий Бор.

Ленінградська атомна електростанція-2
Країна  Росія
Адмінодиниця Сосновий Бор
Місцезнаходження  Росія, Ленінградська область
Початок будівництва 30 серпня 2007
Початок експлуатації планується на 2018[1]
Організація «Росенергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 4 (по проекту)
Будується енергоблоків 2
Тип реакторів ВВЕР-1200 (АЕС-2006)
Генеруюча потужність 4680 МВт (проектна)
Інша інформація
Сайт www.lnpp2.ru
 Ленінградська АЕС-2 у Вікісховищі

Перший енергоблок було введено в експлуатацію 9 березня 2018 року, другий — заплановано на 2019[1]. Третій і четвертий блоки отримали ліцензію на розміщення, йде проектування.

Опис

ЛАЕС-2 — результат еволюційного розвитку найпоширенішого і найбільш технічно досконалого типу станцій — АЕС з ВВЕР (водо-водяними енергетичними реакторами). Як теплоносій і сповільнювач нейтронів у такому реакторі використовується вода. Прийнята у світі абревіатура для цих реакторів - PWR (pressurized water reactor) - реактор з водою під тиском. Найближчий аналог — Тяньваньська АЕС у Китаї, побудована також за проектом ВАТ «СПбАЕП» та здана в комерційну експлуатацію у 2007 році.

У проекті ЛАЕС-2 застосовані чотири активні канали систем безпеки (дублюючих один одного), пристрій локалізації розплаву, система пасивного відведення тепла з-під оболонки реактора і система пасивного відведення тепла від парогенераторів.

Електрична потужність кожного енергоблоку типу ВВЕР-1200 визначена у 1198.8 МВт, теплофікаційна — 250 Гкал/год. Розрахунковий термін служби ЛАЕС-2 — 50 років, основного обладнання — 60 років. Введення першого енергоблоку заплановано на 2018 рік.

Хронологія реалізації проекту

9 березня 2018 року стався енергетичний пуск енергоблоку №1.

15 червня 2018 року енергоблок №1 вперше був виведений на 100% рівень потужності.

22 серпня 2018 року на енергоблоці №1 було завершено випробування. Реактор було зупинено для підготовки до введення до промислової експлуатації.

20 вересня 2018 року було отримано дозвіл на допуск до експлуатації енергоустановки енергоблоку №1.

29 жовтня 2018 року у базі даних реакторів МАГАТЕ енергоблок №1 було переведено до комерційної експлуатації.

22 січня 2019 року на будівлі реактору енергоблоку №2 було укладено канати систем попередньої напруги захисної оболонки реактору.

18 березня 2019 року завершено зведення внутрішньої захисної оболонки реактору.

Інформація по енергоблоках

Енергоблок[2] Тип реакторів Потужність Початок
будівництва
Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Ленінград 2-1[3] ВВЕР-1200/491 1085 МВт 1170 МВт 25.10.2008 09.03.2018 29.10.2018 2078 (план)
Ленінград 2-2[4] ВВЕР-1200/491 1085 МВт 1170 МВт 15.04.2010 2020 (план) 2021 (план)
Ленінград 2-3 (план)[5] ВВЕР-1200/491 1085 МВт 1170 МВт
Ленінград 2-4 (план)[6] ВВЕР-1200/491 1085 МВт 1170 МВт

Примітки

  1. https://nevnov.ru/435827-pervyj-energoblok-laes-2-nachnet-vyrabotku-energii-uzhe-v-mae-2017-goda
  2. Power Reactor Information System of the МАГАТЕ: «Russian Federation: Nuclear Power Reactors» (english)
  3. LENINGRAD 2-1. PRIS (англ.). IAEA. Процитовано 25 вересня 2014.
  4. LENINGRAD 2-2. PRIS (англ.). IAEA. Процитовано 25 вересня 2014.
  5. МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — LENINGRAD 2-3 (english)[недоступне посилання]
  6. МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — LENINGRAD 2-4 (english)[недоступне посилання]

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.