Леопольдо Торре Нільссон

Леопольдо То́рре Ні́льссон (ісп. Leopoldo Torre Nilsson; нар. 5 травня 1924, Буенос-Айрес пом. 8 вересня 1978, Буенос-Айрес) аргентинський кінорежисер.

Леопольдо Торре Нільссон
ісп. Leopoldo Torre Nilsson
Дата народження 5 травня 1924(1924-05-05)[1][2][…]
Місце народження Буенос-Айрес, Аргентина
Дата смерті 8 вересня 1978(1978-09-08)[1][2][…] (54 роки)
Місце смерті Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання цвинтар Ла-Чакарітаd
Громадянство  Аргентина
Професія кінорежисер, сценарист
IMDb ID 0868355
torrenilsson.com.ar
 Леопольдо Торре Нільссон у Вікісховищі

Творчість

Навчався у свого батька режисера Л. Торреса Ріоса. У 1947 році зняв експерисентальний фільм «Стіна» (за власним оповіданням). 1950 року з батьком поставив фільм «Злочин Орібе». Потім зняв фільми:

  • «Тигриця» (1953);
  • «Щоб одягнути святих» (1954);
  • «Дні ненависті» (1954, за X. Л. Борхесом);
  • «Грасіела» (1955, за Кармен Лафорет);
  • «Будинок ангела» (1957, сценарій Беатріс Гідо);
  • «Викрадач» (1958);
  • «Падіння» (1959);
  • «Кінець фієсти» (1960);
  • «Рука в пастці» (1961, приз ФІПРЕССІ на Міжнародному кінофестивалі в Канні);
  • «70 разів по 7» (1962);
  • «Тераса» (1963);
  • «Замкова щілина» (1964);
  • «Зрадники із Сан-Анхеля» (1966);
  • «Мартін Ф'єрро» (1968, за X. Ернандесом, визнаний в Аргентині кращим фільмом року);
  • «Святий зі шпагою» (1969);
  • «Гуемес» (1970);
  • «Мафія» (1971);
  • «Святий зі шпагою» (1971);
  • «Семеро безумців» (1972, за Роберто Арльтом, премія Міжнародного кінофестивалю в Західному Берліні, 1973);
  • «Нафарбовані губки» (1974, спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні);
  • «Війна свиней» (1975);
  • «Камінь свободи» (1976).

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.