Лепча (народ)

Лепча — корінний народ сучасного Сіккіма, зараз загальною кількістю близько 50 тис., поширений також на південном заході Бутану, східному Непалі та у гірських районах Західного Бенгалу.

Лепча
Lepcha, Rong, Rongke або Rongpa
Кількість 50 тис.
Ареал  Індія (Сіккім, Західний Бенгал)
 Бутан
 Непал
Мова Лепча
Релігія Буддизм, християнство (невелика частка)

Походження

Про походження цього народу відомо небагато. Засновуючись на мові, яка належить до гімалайської гілки тибето-бірманських мов, деякі антропологи пропонують, що вони мігрували до цього району з Тибету, розташованого на півночі від їх районів мешкання. Інші дослідники пропонують складніші маршрути міграції, що сключають південно-східний Тибет, Таїланд і М'янму, після яких предки Лепча досягли стародавньої Індії, рухаючись по річкам Іраваді і Чиндвін, а після того перетнули південний Бутан і досягли свого сучасного ареалу.

Мова

Лепча мають свою власну мову, що також називається лепча. вона належить до тибетсько-канаурської групи тибето-бірманських мова. Ця мова використовує характерну для неї писемність, так звану ронг або писемність лепча, створену на основі тибетської. Ця писемність була розроблена між 17 і 18 століттями, ймовірно вченим лепча на ім'я Тхікцнг Мен Салонг. Найбільша колекція рукописів мовою лепча була зібрана в рамках проекту Проекту гімалайських мов та зберігається в Лейдені, Нідерланди, вона містить понад 180 текстів.

Релігія

Більшість лепча сповідують тибетський буддизм, яких вони перейняли від народу бхутія з півночі, хоча частина з них перейняла християнство за часів британського панування. Проте в обох релігіях зберігається велике число шаманських елементів, відомих як мун. Часто ритуали мун і буддизму здійснюються паралельно. Крім того, на території Непалу багато лепча перейняли індуїзм, за переписом 2001 року, з 3660 лепча в Непалі 88,8 % були буддистами і 7,6 % — індуїстами.

Традиції

Лепча відстежують своє походження по батьківській лінії. Шлюб здійснюється за угодою між родиною нареченої та женихом. У разі укладення угоди, лама перевіряє гороскопи молодих та вказує зручну дату шлюбної церемонії. Після цього дядько жениха в супроводженні інших родичів передає дядьку нареченої хада — церемоніальний шарф і монету в одну рупію, надаючи таким чином формальну угоду. Весілля проходить в південь вказаного дня. Жених та його сім'я прибувають до дому нареченої з дарами (часто грошима), які передають дядьку нареченої. Після цього відбувається власне церемонія, після якої батько нареченої організує свято.

У лепча не існує суворих обмежень на секс, яким займаються з віку 10-11 років. Зрада в шлюбі вважається нормальним явищем та не переслідується. Протягом свята збору врожаю, відомим приготупанням традиційного лікеру, 4- і 5-річні діти під доглядом дорослих проводять імітацію сексу один з одним[1][2].

Посилання

  1. Meyer, Jerrold S. and Quenzer, Linda F Psychopharmacology Sinauer, 2005
  2. Lepcha (Sikkim). Архів оригіналу за 5 квітня 2009. Процитовано 28 січня 2009.

Ресурси Інтернету


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.