Леш Олег Іванович
Олег Іванович Леш (нар. 5 червня 1969, Красноперекопськ, Кримська область, УРСР) — український футболіст, півзахисник.
Олег Леш | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олег Іванович Леш | |||||||||||||||||
Народження | 5 червня 1969 (52 роки) | |||||||||||||||||
Красноперекопськ, Кримська область, УРСР | ||||||||||||||||||
Зріст | 175 см | |||||||||||||||||
Вага | 73 кг | |||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Україна | |||||||||||||||||
Позиція | півзахисник, нападник | |||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||
Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||
«Таврія» (С) | ||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Життєпис
Розпочав займатися футболом в рідному місті Красноперекопськ. Зіграв декілька матчів за місцеву команду «Хімік». Потім навчався в школі сімферопольського клубу «Таврія», де його тренером був В'ячеслав Портнов[1].
У 1990 році став гравцем «Таврії», однак у складі кримчан провів всього одну гру в Першій лізі СРСР. Леш брав участь в чемпіонаті Збройних Сил СРСР, після чого його запросили в одеський СКА. У складі команди у Другій лізі зіграв у понад 40 матчах. Брав участь в першому чемпіонаті незалежної України. За підсумками якого одесити посіли останнє 10 місце в своїй групі і вилетіли до першої ліги[1].
Наступним клубом Леша став охтирський «Нафтовик» з Першої ліги. Основною причиною переїзду в Охтирку стало питання виділення йому квартири. За підсумками сезону 1992/93 років команда стала бронзовим призером Першої ліги. За словами самого Олега Льоха під час виступу за «Нафтовик» у нього були пропозиції про перехід у донецький «Шахтар», львівські «Карпати» й харківський «Металіст». Під час одного з матчів в 1998 році він отримав травму — розрив передньої хрестоподібної святки коліна. Пройшов відновлення, але заграти на колишньому рівні Олег вже не зміг[1]. Завершив кар'єру гравця в 1999 році у віці тридцяти років. Всього за «Нафтовик» провів понад двісті матчів у Першій лізі, входить в десятку найкращих гвардійців клубу за всю історію[2].
Після закінчення кар'єри футболіста працював у сфері торгівлі, а потім у банківській службі інкасації[1].
Досягнення
- Перша ліга чемпіонату України
- Бронзовий призер (1): 1992/93
Статистика
Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Матчі | Голи | Матчі | Голи | |||
1990 | «Таврія» (Сімферополь) | Перша ліга СРСР | 1 | 0 | ||
1990 | СКА (Одеса) | Друга ліга | 18 | 0 | ||
1991 | 29 | 0 | ||||
1992 | Вища ліга | 18 | 1 | 2 | 0 | |
1992/93 | «Нафтовик» (Охтирка) | Перша ліга | 38 | 3 | 4 | 0 |
1993/94 | 36 | 5 | 2 | 0 | ||
1994/95 | 41 | 1 | 1 | 0 | ||
1995/96 | 38 | 1 | ||||
1996/97 | 38 | 5 | ||||
1997/98 | 13 | 1 | 5 | 1 | ||
1998/99 | 4 | 0 | 3 | 0 | ||
1999/00 | 13 | 0 |
Примітки
- Павло Соловей (22.07.2015). Олег Леш: Вихід Шепетівки до вищої ліги вирішувалося аж ніяк не на футбольному полі (рос.). UA-Футбол. Процитовано 14 червня 2017.
- 200-й матч Владислава Зайчука (рос.). fcnaftovyk.com.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 14 червня 2017.
Посилання
- Статистика виступів на офіційному сайті ФФУ
- Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль гравця на сайті «Одеський футбол»
- Профіль гравця на сайті «Історія Таврії»