Лизогуб Юхим Якович
Лизогуб Юхим Якович (1650-і, Гельмязів — †1704, Чернігів) — політичний діяч кінця 17-початку 18 століття.
| Лизогуб Юхим Якович | |
|---|---|
| Народився |
1650 Гельмязів, Гельмязівська сотня, Гетьманщина |
| Помер |
1704 або 1705 Чернігів |
| Поховання | Єлецький монастир |
| Рід | Лизогуби |
| Батько | Лизогуб Яків Кіндратович |
| Діти | Яків Юхимович Лизогуб |
Життєпис
Народився у 1650-і роки у містечку Гельмязів, у родині козацького полковника Якова Лизогуба та його дружини Агафії Лизогуб.
1673 року укладає у Каневі шлюб із донькою Петра Дорошенка Любов'ю. У шлюбі народилося троє синів - Яків, Андрій та Семен.
Активна політична кар'єра починається у 1680-х роках, зокрема, коли 1688 року він стає генеральним бунчужним (1687-90), а невдовзі і генеральним хорунжим (1694-98). Брав участь у Кримських походах 1687 та 1689 років.
1698 року стає Полковником Чернігівським.
1701 року на кошти і під орудою Юхима Лизогуба зведено монастирську дзвіницю Єлецького монастиря.
Помер у Чернігові, похований у Єлецькому монастирі.