Линник Олексій Васильович
Олексій Васильович Линник (30 березня 1920, Ромни) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант, начальник КВІРТУ ППО з 1974 по 1979 рік.
| Олексій Васильович Линник | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народження |
30 березня 1920 (101 рік) Ромни | |||||
| Країна |
 СРСР | |||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |||||
| Роки служби | 1938— | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Звання |
 Генерал-лейтенант | |||||
| Командування | КВІРТУ ППО | |||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія
Народився 30 березня 1920 року в місті Ромнах. Українець[1]. В Червоній армії з листопада 1938 року. Призваний Ленінськ-Кузнецьким районним військоммісаріатом міста Новосибірська[1]. Член ВКП(б)[1].
На фронтах німецько-радянської війни з 22 липня 1941 року[1]. Командир кулеметної роти, потім командир батальйону в прожекторній дивізії ППО[2].
Після війни служив на посадах командира полку в Дмитрові, Андреаполі, Ржеві, начальника штабу радіотехнічних військ ППО країни, з 1974 по 1979 рік — начальник Київського радіотехнічного училища[2].
Нагороди
Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями «За оборону Москви» (1944), «За перемогу над Німеччиною»[1].