Литвиненко-Волторніст Христина Дмитрівна
Литвиненко-Волторніст Христина Дмитрівна (23 травня 1883, Христанівка, Полтавська область — 7 січня 1978, Миргород) — українська поетеса, бандуристка.
Литвиненко-Волторніст Христина Дмитрівна | |
---|---|
Народилася |
23 травня 1883 Лохвицький район, Полтавська область |
Померла | 7 січня 1978 (94 роки) |
Діяльність | поетеса |
Біографія
Народилась у бідній селянській сім'ї, в молоді роки батракувала. У 1902 її заарештували царські жандарми за розповсюдження листівок[1].
1903–1907 була вільною слухачкою Миргородської художньо-промислової школи; 1907–1913 працювала телефоністкою земської управи, 1913 — 15 — викладач малювання Полтав. приватної шк. ім. І.Котляревського. Переїхавши до Миргорода вона включається в громадську роботу однією з перших у 1929 вступає в колгосп і працює у ньому до 1953. З 1960 року кобзарка-поетеса живе в Лохвиці[1].
Творчість
Друкувалася в періодиці з 1910; окремо вийшли книжки віршів «Широким шляхом» (1958), «Сталеві квіти» (1960), складала мелодії. Автор пісень і віршів для дітей[2].
Її пісні «Революція іде», «Ой розбили ми кайдани», «Батьківщино, моя», «Ой, матінко, ти голубонько», «Одудок» та інші" були широко відомі в Україні. Твори поетеси і бандуристки друкувалися в обласній і республіканській пресі, у збірниках «Поети колгоспного села» (1940)", «Народні співці Радянської України» (1956), «Степові квіти» (1960)[1].
Джерела
- Литвиненко-Волторніст Христина Дмитрівна. 5 жовтня 2014. Процитовано 5.10.2014.
- Українці в світі — Л
Ланки
- Литвиненко-Волторніст Христина Дмитрівна
- Бандуристи
- Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення. 2009. С. 214-215