Литвиненко Ігор Іванович

Народився у сім'ї військовослужбовця. Під час війни із сім'єю перебував в евакуації в Оренбурзькій області, де в 13 років працював паяльщиком на сигнальному заводі в селищі Новосергієвка.

1946 року закінчив середню школу та вступив до Харківського хіміко-технологічного інституту. 1951 року закінчив інститут і за рекомендацією свого вчителя професора Василя Атрощенка продовжив навчання в аспірантурі.

Захистив кандидатську дисертацію «Дослідження процесу поглинання окислів азоту водними розчинами азотної кислоти при знижених температурах». Після цього працював у Харківському політехнічному інституті асистентом на кафедрі загальної хімічної технології, процесів і апаратів. 1958 року ухвалою ВАК СРСР Литвиненку надали звання доцента.

Із вересня 1963 до серпня 1964 року Литвиненко перебував на науковому стажуванні в Угорщині — у Веспрському хіміко-технологічному інституті. Він стажувався в академіка Угорської академїї наук Антола Ласко.

Разом із Василем Івановичем Атрощенком, Г. К. Гончаренком, В'ячеславом Тихоновичем Єфимовим брав активну участь у становленні нової спеціальності «Автоматизація хімічних виробництв» у Харківському політехнічному інституті, був одним з організаторів кафедри автоматизації хімічних виробництв (1964). На цій кафедрі працював доцентом, а згодом — професором, заступником завідувача кафедри.

1980 року Литвиненка відрядили в Афганістан, де до 1984 року він працював завідувачем кафедри хімії та хімічної технології Кабульського політехнічного інституту. Тоді мовою фарсі було видано три навчальні посібники Литвиненка: «Розрахунок звужувальних пристроїв», «Дипломне проектування», «Автоматика й автоматизація хімічних виробництв».

• Игорь Иванович Литвиненко: (К 75-летию со дня рождения): Биобиблиографический указатель / Сост. С. А. Завьялова; Под ред. С. А. Куликовой. — Харьков: НТУ ХПИ, 2003.