Лобжин Олександр Володимирович
Олекса́ндр Володи́мирович Лобжин (28 травня 1990-25 серпня 2014) — лейтенант Збройних сил України.
Лобжин Олександр Володимирович | |
---|---|
Лейтенант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
28 травня 1990 Перемога |
Смерть |
25 серпня 2014 (24 роки) Дзеркальне |
Поховання | Козятинський район |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 51 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис
Виріс в родині учителів. Закінчив військову кафедру, призваний за мобілізацією. Зв'язківець, командир взводу, 51-а окрема механізована бригада. Загинув від вогнепального поранення під час боїв в районі Старобешеве — Дзеркальне Донецької області. Тоді ж загинули Ігор Пугач та Валерій Янчук. Перебував у списках полонених.
Був вивезений з району Іловайського із тілами інших шести загиблих бійців 51-ї бригади. Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО.
2 квітня 2016 року Олександра перепоховали у рідному селі.
Без сина лишилися батьки.
Нагороди та вшанування
Указом Президента України від 23 серпня 2018 року № 239/2018, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
Примітки
- Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 239/2018 «Про відзначення державними нагородами України»