Пугач Ігор Володимирович
І́гор Володи́мирович Пугач (нар. 16 травня 1978 — пом. 25 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
Пугач Ігор Володимирович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
16 травня 1978 Осмиловичі |
Смерть |
25 серпня 2014 (36 років) Дзеркальне |
Поховання | Іваничівський район |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 51 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис
Їздив «по заробітках», дружина працювала в МРЕО Нововолинська.
Мобілізований 11 квітня 2014 року, солдат, 51-а окрема механізована бригада. 9 травня відправлений з рівненського полігону в Донецьку область, Красноармійськ. Потім — у Луганську область, брав участь у визволенні Рубіжного, Лисичанська, Сєвєродонецька. На початку серпня був у відпустці, вже 15 серпня повернувся на передову.
Загинув у боях за Іловайськ (Донецька область). Востаннє виходив на зв'язок із рідними 25 серпня о 8:00, зі слів інших бійців, вони були поблизу села Дзеркальне Амвросіївського району. Тоді ж загинув Олександр Лобжин, зазнав смертельного поранення Валерій Янчук.
У березні 2015 року упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 20 березня воїна перепоховали у рідному селі.
Залишились дружина Алла й двоє дітей, 3-річна донька та 10-річний син.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.[1]
Примітки
- Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»