Ловозеро (село)

Лово́зеро (кільд. Луяввьр) — село в Мурманській області Росії. Адміністративний центр Ловозерського району, другий за чисельністю населення, після селища Ревда, населений пункт району. Входить до складу Ловозерського сільського поселення, центром якого є. Населення — 2871 осіб (перепис 2010).

село Ловозеро
рос. Ловозеро
кільд. Луяввьр
Герб села
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Мурманська область
Муніципальний район Ловозерський район
Код ЗКАТУ: 47210000001
Код ЗКТМО: 47610401101
Основні дані
Поштовий індекс 184592
Телефонний код +7 81538
Географічні координати: 68°02′00″ пн. ш. 35°00′42″ сх. д.
Мапа

Ловозеро


Ловозеро


 Ловозеро у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на обох берегах невеликої річки Вирма, неподалік від озера Ловозеро. Найближча залізнична станція Оленєгорськ, зав 80 км на захід від села[1].

Назва

Саамська назва села кільд. Луявьр-сыййт (також Лойъяврсийт) походить від назви озера Луяввьр (від кільд. я̄ввьр — «озеро») та слова сиййт («село»). Назва першої частини слова (Лу-), на думку місцевих саамів, походить від «Поселення сильних біля озера».

Культура

Село Ловозеро є центром культурного життя саамів Росії, корінної народності Мурманської області. У селі проводяться різні саамські свята та фестивалі, у тому числі міжнародні, його часто називають «столицею російської Лапландії». В селі також розташований Музей історії кольських саамів.

Історія

Поселення навколо оз. Ловозеро відомі з часів неоліту. Офіційно вважається, що вперше Ловозерський сийт згадується в 1574 р в Писаревій книзі Василя Агаліна, точніше в цитаті з неї, що міститься в Писаревій книзі Алая Міхалкова 1607—1611 рр.

Населення

Населення — 2871 осіб. У селі є близько ста повністю саамських сімей, а також близько трьохсот, у яких хоча б один член сім'ї є саамом.

Чисельність населення
1939[2]1959[3]1970[4]1979[5]1989[6]2002[7]2010[8]
824233034633397363831412871

Економіка

Основне промислове виробництво на території сільського поселення оленярство.

Галерея

Міста-побратими

Примітки

  1. Топографічна карта
  2. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населённым пунктам - районным центрам. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  3. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  4. Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населенных пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013. (рос.)
  6. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
  7. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  8. Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1 «Численность, размещение и возрастно-половой состав населения Мурманской области». Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.
  9. Города-побратимы Мурманской области}}
  10. Информационный центр финно-угорских народов. Архів оригіналу за 10 листопада 2007. Процитовано 18 жовтня 2017.
  11. О Ловозере и саамском народе. Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 2 травня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.