Локота Олександр Дмитрович

Локота Олександр Дмитрович (нар. 3 лютого 1961) — український та радянський військовик, генерал-лейтенант, Начальник головного управління оборонного та мобілізаційного планування — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Учасник бойових дій на сході України та миротворчих місій України під егідою ООН — UNPROFOR та IFOR.

Локота Олександр Дмитрович
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 3 лютого 1961(1961-02-03) (61 рік)
Alma Mater Київське вище загальновійськове командне училище
Військова служба
Приналежність  СРСР →  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви

Миротворчі місії України

Війна на сході України
Командування
2013 — н.ч Начальник штабу ОК «Північ» (13-й АК)
2012 — 2013 Начальник управління оборонного планування командування СВ ЗСУ
2011 Т.в.о. командира 6-го АК
???? — 2012 Начальник штабу 6-го АК
1995 — 1996 Командир 240-го ОСБ
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)

Життєпис

У 1982 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе[1].

З жовтня 1995 року[2] обіймав посаду командира 240-го окремого спеціального батальйону, разом з яким брав участь у миротворчих місіях UNPROFOR та IFOR у Боснії та Герцеговині. Саме за часів керування Локоти у батальйоні вдалося налагодити дисципліну та організованість, яких до цього українському підрозділу дуже бракувало[3].

Тривалий час обіймав посаду начальника штабу 6-го армійського корпусу ЗС України. 20 серпня 2008 року був удостоєний звання генерал-майора[4].

У 2011 році виконував обов'язки командира 6-го армійського корпусу ЗС України[5]. У 2012–2013 роках обіймав посаду начальника управління оборонного планування командування Сухопутних військ ЗС України. У 2013 році був призначений начальником штабу оперативного командування «Північ».

Війна на сході України

Під час війни на сході України влітку 2014 року потрапив до списку керівників Збройних сил України, що підлягали знищенню на думку представників терористичних організацій ДНР та ЛНР[6]. Слід відзначити, що Локота у цьому списку фігурував під званням «генерал-лейтенант», тоді як жодних відомостей про присвоєння йому цього звання не було і у відео-сюжетах українських ЗМІ він з'являвся з погонами генерал-майора[7].

В 2015 році призначений командувачем військ оперативного командування «Північ» (м. Чернігів). У вересні 2016 року призначений першим заступником командувача сухопутних військ Збройних Сил України.

У липні 2017 року — начальником головного управління оборонного та мобілізаційного планування — заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Нагороди

Примітки
  1. Выпускники КВОКУ. Генерал-майоры (рос.). Сайт КВОКУ. Процитовано 8 вересня 2014.
  2. Миротворча місія Збройних сил України на Балканах у складі сил ЮНПРОФОР. Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка». Процитовано 9 вересня 2014.
  3. Микола Верхогляд: Хто знає, що таке справжня служба — той зрозуміє!. Сайт ГУР МО України. Процитовано 9 вересня 2014.
  4. Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 741/2008 «Про присвоєння військових звань»
  5. Генерал-майор Александр Локота: Каждый командир должен быть лидером в своем коллективе (рос.). «Наш район». Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
  6. Кого хочуть знищити терористи. Списки. «Galnet». Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
  7. Нас не навчили стріляти!. «Zaxid.net». Процитовано 9 вересня 2014.
  8. Указ Президента України від 27 травня 2009 року № 365/2009 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.