Лоліта (роман)

«Лолі́та» (англ. Lolita, рос. Лолита) — роман Володимира Набокова. Спочатку написаний англійською та опублікований у 1955 у Парижі, пізніше перекладений автором російською та опублікований у 1967 у Нью-Йорку.

«Лоліта»
«Lolita»
Обкладинка першого видання
Назва на честь Dolores Hazed
Жанр Трагікомедія[1], метапроза[2], confessional fictiond[3][4], editorial fictiond[3], еротика і детектив
Автор Набоков Володимир Володимирович
Мова Англійська
Опубліковано 1955
Видавництво Olympia Pressd, G. P. Putnam's Sonsd, Weidenfeld & Nicolsond і Fawcett Publicationsd
Переклад Петро Таращук (2008)
Дмитро Дроздовський (2018)
Нагороди

Твір здобув світову славу завдяки інноваційному стилю ведення оповіді та своїй контроверсійній темі — стосункам головного героя і оповідача Гумберта Гумберта, чоловіка середніх літ, та його одержимості 12-річною дівчинкою Долорес Гейз і їхнім сексуальним зв'язкам.

Після публікації «Лоліта» стала класичним твором, що репрезентує літературу ХХ століття. Ім'я Лоліта у поп-культурі стало назовництвом для молодих дівчат, що рано починають сексуальне життя.

Номер 4 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[5].

Екранізація

Роман було двічі екранізовано:

Переклади українською

Перший український переклад «Лоліти» вийшов друком у травні 2008 року. Здійснив його П. Таращук. На вимогу власника авторського права, сина автора «Лоліти» Д. Набокова, український переклад був виконаний з російської версії роману. Він супроводжується примітками П. Бабая, де, зокрема, пояснюються деякі алюзії у творі.[6]

У січні 2018 у видавництві КСД мав вийти переклад українською відомого перекладача Дмитра Дроздовського зроблений з оригіналу англійською, а не з автоперекладу автора російською.[7] За незрозумілих обставин КСД згодом перенесла реліз українського перекладу на жовтень 2018 року, одночасно змінивши перекладача з Дмитра Дроздовського на Єлену Даскал.[8]

  • Владімір Набоков: Лоліта (2008). Переклад з російської: Петро Таращук, передмова та примітки Павла Бабая. Художники: Б. Бублик, В. Мурликін. Харків: Фоліо. 412 с. ISBN 978-966-03-4128-9
  • Володимир Набоков. Лоліта (2018). Переклад з англійської: Єлена Даскал. Харків: КСД. 432 стор. 2018. ISBN 978-617-12-4560-0

Примітки
  1. Olsen L. Lolita: A Janus Text — Simon & Schuster, 1995. — P. 102. — ISBN 978-0-8057-8355-1
  2. Schweighauser P. Metafiction, Transcendence, and Death in Nabokov's Lolita // Nabokov Studies — 1990. — Vol. 5. — P. 99–116. — ISSN 1080-1219; 1548-9965 — doi:10.1353/NAB.2011.0035
  3. Nabokov V. The Annotated Lolita / A. Appel — Vintage Books, 1991. — ISBN 978-0-307-78808-5
  4. Connolly J. W. A Reader's Guide to Nabokov's "Lolita" — Academic Studies Press, 2009. — P. 18. — ISBN 978-1-934843-65-9
  5. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)
  6. Кам'янець Анжела. Інтертекстуальна іронія в романі В. Набокова «Лоліта»: Проблеми перекладу // Наукові записки. — 2018. — Вип. 81 (4). — С. 272-276. — (Філологічні науки). (також міститься у книзі «Інтертекстуальна іронія і переклад» (2010))
  7. Українською переклали «Лоліту» і «Голмса» — Дзеркало тижня, 14 січня 2018
  8. Владімір Набоков — Лоліта — анонс українського перекладу на сайті КСД, 2018

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.