Ломиковський Михайло Михайлович

Народився у дворянській родині. У  1859  році, після початкової школи, розпочав навчання в приватному пансіоні. З осені 1862  по 1867 рік навчався у 2-й чоловiчій гiмназiї. Цього ж року поступив на медичний факультет Харкiвського унiверситету. У грудні 1873 року випустився з університету зі званням лiкаря з вiдзнакою. Після працював ординатором при факультетськiй терапевтичнiй клiнiцi професора В.Г. Лашкевича.

У 1876 році склав докторантський екзамен, а у 1877 році захистив дисертацiю «Причины изменения внутренних органов у животных при задержке кожной перспирации» [1] i отримав ступінь доктора медицини. У вереснi 1878 року одержав звання приват-доцента з ларингопатологiї та розпочав викладати [2]. У 1883 році був обраний штатним доцентом. У 1884 році, у зв’язку з введенням унiверситетського статуту, посаду штатного доцента скасували, але М.М. Ломиковський залишився за штатом з правом одержання штатного утримання протягом 2 рокiв. Одночасно за дорученням факультету Михайло Михайлович читав лiкарську дiагностику з  пропедевтичною клiнiкою (нова кафедра з 1884 року). У 1886 році був обраний екстраординарним професором.

У  1878  та 1883  роках перебував у відрядженнях за  кордоном, працював у  клiнiках Вiденського, Паризького i  Бреславського унiверситетiв. Вивчав клiнiку внутрiшнiх хвороб, хвороби гортанi (ларингопатологiя), патологiчну анатомiю i сифiлiс.

У 1891 році, за поданням головного упорядника канцелярiї Його Iмператорської Величностi по закладах Iмператрицi Марiї, був призначений лiкарем-консультантом з  внутрiшнiх хвороб при Харкiвському iнститутi шляхетних дiвчат. Цього ж року був обраний Слов’янським мiським управлiнням на  посаду директора Слов’янських мiнеральних вод, де  працював до 1893  року. У 1892 році був затверджений у званнi ординарного професора.

1901-1905 роки - декан медичного факультету. У листопаді 1903 року отримав звання заслуженого ординарного професора.

19 жовтня 1915 року був призначений останнім попечителем Казанського учбового округу [2]. Керував округом, займався діяльністю щодо підвищення навчально-виховної роботи в навчальних закладах для так званих інородців, організацією курсів для педагогічного складу шкіл тощо.

Дружина та дочка залишилися у Харкові — в Казані жив один. Часто просив відпустку. У  березні 1917 року отримав відмову у черговій відпустці та 10 квітня подав у відставку [2]. Дані про останні роки життя і дата смерті невідомі.

Дисертація «Причины изменения внутренних органов у животных при задержке кожной перспирации».

«Заболевания спинного мозга при сифилисе» [1]

Опубліковано 14 праць німецькою та російською мовами [3]. Більша частина його праць стосується хвороб гортані.

Ковальова О.М. Ломиковський Михайло Михайлович / О.М. Ковальова, Н.А. Сафаргалiна-Корнілова // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет / за заг. ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С 49-50.