Лоран Лаффорг

Лоран Лаффорг (фр. Laurent Lafforgue, нар. 6 листопада 1966(19661106), Антоні, Франція) — французький математик, лауреат премії Філдса 2002 року.

Лоран Лаффорг
фр. Laurent Lafforgue
Народився 6 листопада 1966(1966-11-06)[1] (55 років)
Антоні
Країна  Франція
Діяльність математик
Alma mater Вища нормальна школа, ліцей Людовика Великого і Університет Париж XI (1994)[2][3]
Галузь математика
Заклад Національний центр наукових досліджень і Інститут вищих наукових досліджень
Науковий керівник Gérard Laumond[2][3]
Аспіранти, докторанти Tuan Ngo Dacd[4]
Членство Французька академія наук і Haut conseil de l'éducationd
Брати, сестри Венсан Лаффорг[5] і Thomas Lafforgued
Нагороди

Медаль Філдса (2002)

Jacques Herbrand Prized (2001)

Конкур женераль (1984)

Дослідницька нагорода Клея (2000)

Peccot-Vimont Prized (1995)

honorary doctor of the University of Notre Damed

Cours Peccotd (1995)

Особ. сторінка laurentlafforgue.org
 Лоран Лаффорг у Вікісховищі

Народився 6 листопада 1966 року в Антоні, Франція. Двічі срібний призер ММО (1984, 1985). 1986 року вступив до Вищої навчальної школи. У 1994 році отримав докторський ступінь під керівництвом Жерара Ломона в Університеті Париж ХІ, наукова праця стосувалася арифметики та алгебраїчної геометрії. Наразі працює директором з наукових досліджень у CNRS, також призначений постійним професором математики в Інститут вищих наукових досліджень (I.H.E.S.)(Бюр-сюр-Іветт).

У 2002 році на 24-му Міжнародному математичному конгресі в Пекіні він був нагороджений премією Філдса разом із Володимиром Воєводським. Лаффорг зробив значний внесок у доведення гіпотез програми Ленґленда в галузі теорії чисел та аналізу, зокрема довів гіпотези Ленгленда для GLn в полі функцій. Успішне доведення стало результатом наполегливої праці протягом понад 6 років.

Окрім цього, Лоран Лаффорг був нагороджений дослідницькою премією Математичного інституту Клея в 2000 році.

Молодший брат Лаффорга, Венсан, теж є видатним математиком.

Нагороди та визнання

Доробок
  • Chtoucas de Drinfeld et conjecture de Ramanujan-Petersson, Astérisque, Bd. 243, 1997
  • Une compactification des champs classifiant les chtoucas de Drinfeld, Journal of the American Mathematical Society, Bd. 11, 1998, S. 1001—1036
  • Chtoucas de Drinfeld et correspondance de Langlands, Inventiones Mathematicae, Bd. 147, 2002, S. 1–241
  • Chirurgie des Grassmanniennes, CRM Monograph Series 19, American Mathematical Society 2003

Джерела


  1. Архів історії математики Мактьютор
  2. http://www.sudoc.fr/043912605
  3. http://www.theses.fr/1994PA112280
  4. Математична генеалогія — 1997.
  5. https://www.lemonde.fr/archives/article/2005/02/08/laurent-lafforgue-mathematicien-et-chercheur-d-elite_397314_1819218.html
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.