Лоренсит
Лоренсит (рос. лоренсит; англ. lawrencite; нім. Lawrencit m) — мінерал, хлористе залізо шаруватої будови.[3]
Лоренсит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | FeCl₂ |
Nickel-Strunz 10 | 3.AB.20 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Тригональна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | J. Lawrence Smithd[2] |
Лоренсит у Вікісховищі |
Хімічна формула: FeCl2. Містить (%): Fe — 44,06; Cl — 55,94.
Сингонія тригональна.
Вид дитригонально-скаленоедричний.
Природний — тільки масивний.
Штучний лоренсит утворює тонкі шестикутні пластинки по (0001).
Спайність по (0001) досконала.
Густина 3,16.
М'який.
Колір зелений до коричневого, свіжий штучний — білий.
Розчиняється у воді, на повітрі переходить у FeCl3.
Двозаломлення слабке.
Зустрічається в тріщинах залізних метеоритів; відомий як продукт згону на Везувії. Знайдений також у самородному залізі в Ґренландії. Рідкісний.
За ім'ям англійського мінералога Дж. Лоуренса Сміта (J. Lawrens Smith), A.C.R. Daubree, 1877.
Синоніми (помилкові назви) — лавренсит, лауренсит.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- O. Richard Norton. Rocks from space: meteorites and meteorite hunters. USA, Mountain Press Publishing, 1998. ISBN 9780878423736, pag.169
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лоренсит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Лоренсит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.