Лотреамон

Ізидор Дюкасс народився в сім'ї французького дипломата в Уругваї, його коротке життя пройшло у Франції, де він вчився в ліцеї. Вів усамітнений спосіб життя, помер при нез'ясованих обставинах у повній самотності. Французький дослідник Філіпп Супо намагався довести, що Лотреамон брав активну участь у Французькому революційному русі, який закінчився Паризькою комуною, проте інші дослідники спростовували таку можливість.

Ізидор Дюкасс увійшов в літературу під псевдонімом Лотреамон, який він, можливо, запозичив із роману Ежена Сю. Основний твір, який приніс йому популярність, — «Пісні Мальдорора» (фр. Les Chants de Maldoror, 1869). У двадцятирічному віці він опублікував першу із «Пісень», проте цей твір залишився непоміченим. Всього ним написано шість пісень, рукопис яких був знайдений лише після смерті автора в столі одного із видавців, який відмовся публікувати книгу. Лотреамон також є автором збірки поезій «Poesies», що складається з двох частин: Poesies Ι та Poesies ΙΙ. Для «Пісень Мальдорора» характерний богоборницький пафос, автор проголошує гострі інвективи на адресу Бога — винуватця усіх земних нещасть, щораз оскверняючи, проклинаючи, насміхаючись над ним.

1922 року журнал «Littérature» і група сюрреалістів, яка стояла за ним, оголисили Лотреамона геніальним поетом, найвидатнішою предтечею сучасної французької поезії. Сюрреалісти цінували в його творчості парадоксальність поетичного мислення, стихійність образів, незвичність метафор. Постать Лотреамона вплинула на творчість таких французьких поетів, як Артюр Рембо, Поль Елюар, Луї Арагон та багатьох інших.

• Les Chants de Maldoror — Chant premier, par ***, Imprimerie Balitout, Questroy et Cie, Paris, August 1868 (Перша Пісня, анонімна публікація)
• Les Chants de Maldoror — Chant premier, par Comte de Lautréamont, in: «Parfums de l'Ame» (антологія, видана Evariste Carrance), Bordeaux 1869 (Перша пісня, опублікована під псевдонімом Лотреамон)
• Les Chants de Maldoror, A. Lacroix, Verboeckhoven et Cie, Brüssel 1869 (Перше повне видання творів)
• Poésies I, Librairie Gabrie, Balitout, Questroy et Cie, Paris 1870
• Poésies II, Librairie Gabrie, Balitout, Questroy et Cie, Paris 1870
• Les Chants de Maldoror, Typ. De E. Wittmann, Paris und Brüssel 1874 (Повне видання творів 1869)
• Les Chants de Maldoror, Vorwort von Léon Genonceaux und mit einem Brief-Faksimile Lautréamonts, Ed. Léon Genonceaux, 1890 (Нове видання)
• Les Chants de Maldoror. Mit 65 Illustrationen von Frans De Geetere, Ed. Henri Blanchetièr, Paris 1927
• Les Chants de Maldoror. Mit 42 Illustrationen von Salvador Dali; Albert Skira Editeur, Paris 1934
• Œuvres Complètes. Передмова Андре Бретона, Paris 1938
• Maldoror, 27 ілюстрацій Jacques Houplain, Société de Francs-Bibliophiles, Paris 1947
• Les Chants de Maldoror. Mit 77 Illustrationen von Rene Magritte; Éditions De «La Boetie», Brüssel 1948
• Œuvres complètes. Fac-similés des éditions originales. La Table Ronde, Paris 1970
• Œuvres complètes, за виданням 1938 року, до видання входять вісім передмов видатних французьких письменників: Léon Genonceaux (Édition Genouceaux, Paris 1890), Rémy de Gourmont (Édition de la Sirène, Paris 1921), Edmond Jaloux (Édition Librairie José Corti, Paris, April 1938), Philippe Soupault (Édition Charlot, Paris, 1946) Julien Gracq (La Jeune Parque, Paris 1947), Roger Caillois (Édition Librairie José Corti 1947), Maurice Blanchot (Édition du Club Français du Livre, Paris 1949), Édition Librairie José Corti, Paris 1984
• Jean-Luc Steinmetz, «Lautréamont», Oeuvres Complètes, Gallimard, Pléiade, 2009. (найновіше повне видання творів з детальним коментарем французького поета Жана-Люка Стейнмеса)

Повного перекладу творів Лотреамона українською ще не зроблено. Уривки з Лотреамона перекладала Світлана Жолоб. 26 листопада 2011 року видавництво Provocateurs' Club повідомило про початок робіт з перекладання «Пісень Мальдорора» українською мовою.[5]

Перше видання «Пісень Мальдорора» 1868

• Пісні Мальдорора
• Прокляті поети

• Philippe Soupault: Lautréamont. Étude, extraits, documents, bibliographie, Paris 1927; Neuauflage (Poètes d'aujourd'hui 6), Pierre Seghers, Paris 1946
• Maurice Blanchot: Lautréamont et Sade, Éditions de Minuit, Paris 1949
• Louis Aragon: Lautréamont et nous, Les Lettres françaises, 1./8. Juni 1967.
• Edouard Peyrouzet: Vie de Lautréamont, Éditions Bernard Grasset, Paris 1970, ISBN 0-03-735016-1
• Alex de Jonge: Nightmare Culture: Lautréamont and Les Chants de Maldoror, Secker & Warburg, 1973
• Gaston Bachelard: Lautréamont, Corti, Paris 1974
• Jeremy Reed: Isidore: A Novel about the Comte de Lautréamont, Peter Owen Limited 1991 (фіктивна біографія)
• Louis Jarnover: Lautréamont et les chants magnétiques, Sulliver, Arles 2002, ISBN 2-911199-79-0

• Лотреамон // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Л — Я. — С. 69. — ISBN 966-692-744-6.