Лоуренс Блок

Лоуренс Блок народився 24 червня 1938 року в Баффало, штат Нью-Йорк, в родині правника Артура Джероніма Блока та його дружини Ленор Гарріет Блок. 1955—1959 роки відвідував Антіохійський коледж у Єллоу-Спрінгз, Огайо, але навчання не закінчив.[1]

Вже п'ятнадцяти років Блок знав, що хоче стати письменником. Свою першу роботу під час канікул 1956 року розпочав як працівник поштового відділу у нью-йоркському видавництві Pines Publication. Влітку наступного року він продав своє перше оповідання, You Can't Loose, в лютому 1958 року воно з'явилося в журналі Manhunt. Гонорар становив 100 доларів, 10 з яких отримала Літературна агенція Скотта Мередіта. У наступні роки він написав багато оповідань для різних детективних журналів, таких, як Alfred Hitchcock's Mystery та Ellery Queen's Mystery Magazine, але знайомство з Мередітом стало визначним, з 1957 по 1958 роки Блок працював редактором в його агенції.[1]

На додачу до кримінальних історій, Блок під різними псевдонімами писав так звані «книги для дорослих», романи, де головною вимогою видавця була одна порнографічна сцена на главу. Ці зазвичай низькопробні ремісничі вироби певний час були основним джерелом доходів Блока і дозволяли утримувати родину. Деякі з них були написані у співавторстві з Дональдом Вестлейком, який в молоді роки також не гидував цим заробітком і друкувався, наймаючи Блока та інших як «літературних негрів», здебільшого під псевдонімом Алан Маршалл[2]

Певний час Блок соромився зізнаватися в авторстві таких книг, за нечастими виключеннями, як $20 Lust, що з'явився під псевдонімом Ендрю Вайт. Але в останнє десятиріччя він перевидав лесбійські фантазії, написані під псевдо Джилл Емерсон, вже не приховуючи авторства.[3][4]

До 1975 року детективні романи Блока також виходили під псевдонімами (Пол Кавано, Чіп Харрісон та ін.). Зараз вони перевидаються під його власним ім'ям.[5]

1960 року Блок одружився з Лореттою Енн Калетт, у шлюбі народилося троє дітей: Емі, Джилл, Елісон. Після кількох переїздів родина опинилася в Расині, штат Вісконсин, де Блок з 1964 до 1966 року працював редактором у видавництві Whitman/Western Printing. Натхненний пригодами життя приятеля-нумізмата на ім'я Білл Хіггі (Lincoln W. Higgie) Блок взимку 1965 року написав The Thief Who Couldn't Sleep, перший роман про авантюриста і мандрівника Евана Таннера, який не може спати внаслідок травми, отриманої на корейській війні. Для Блока роман став літературним проривом, на відміну від попередніх творів. що завжди комусь наслідували, Таннер був його першим дійсно незалежним персонажем.[6] Протягом наступних п'яти років пригодницькі романи про Евана Таннера перетворилися на цикл.[5]

Наприкінці 1973 року народився найвідоміший персонаж Лоуренса Блока, колишній нью-йоркський поліціянт, алкоголік і приватний детектив без ліцензії Метью Скаддер. Перші три романи про Скаддера (The Sins of the Fathers, In the Midst of Death та Time to Murder and Create) були надруковані 1976 року.[5]

1973 року в житті Блока трапилася особиста криза, розпався шлюб, споживання алкоголю зростало і вперше в творчій кар'єрі він зіткнувся з проблемами мотивації. 1975 року Блок покинув Нью-Йорк, нетривалий час жив у Лос-Анджелесі, знов повернувся до Нью-Йорка. З роздумів про його можливі життєві перспективи виникла фігура інтелектуального грабіжника Берні Роденбарра, який мимоволі знов і знов стає детективом. 1977 року Блок написав перший роман з цим персонажем, що започаткував майбутню серію іронічних детективів.[5] Одночасно з закінченням творчої кризи скінчилася криза особиста: того ж року Блок остаточно кинув пити. Досвід боротьби з алкоголізмом згодом був використаний у трансформації Метью Скаддера[7]

1983 року Блок одружився з Лінн Вуд. Пара здійснила численні мандрівки світом. Попри зміну резиденцій, Нью-Йорк завжди залишався для письменника рідним містом. Нью-Йорку приділяється так багато уваги в творчості Лоуренса Блока, що його вважають окремим персонажем. Романи про серійних персонажів, чий перелік 1990 року поповнився контрактним вбивцею Келлером, чергуються з романами, що до серій не належать. Серед них особливо визначається критиками та читачами нью-йоркський роман «Мале місто» 2003 року, створений після терактів 11 вересня 2001 року.[5]

Крім художніх творів, Блок опублікував кілька книг про ремесло письменництва, більшість з них ґрунтується на щомісячній колонці, яку він писав протягом чотирнадцяти років у Writers Digest. В них та численних семінарах автор передає свій досвід письменництва[8]

• 1979 Премія Ніро літературного товариства The Wolfe Pack за Найкращий детектив The Burglar Who Liked to Quote Kipling[9]
• Премія Шамус асоціації Private Eye Writers of America[10]
  • 1983 Найкращий роман Eight Million Ways to Die
  • 1985 Найкраще оповідання By Dawn's Early Light
  • 1994 Найкращий роман The Devil Knows You're Dead
  • 1994 Найкраще оповідання The Merciful Angel of Death
  • 2002 The Eye, нагорода за досягнення протягом життя
  • 2009 The Hammer: персонаж Метт Скаддер Лоуренса Блока
• Премія Едгара Алана По Товариства письменників детективного жанру Америки (англ. Mystery Writers of America)[11]
  • 1985 Найкраще оповідання By Dawn's Early Light
  • 1992 Найкращий роман A Dance at the Slaughterhouse
  • 1994 Найкраще оповідання Keller's Therapy
  • 1994 звання Grand Master
  • 1998 Найкраще оповідання Keller on the Spot
  • 2017 Найкраще оповідання Autumn at the Automat
• Премія Мальтійський сокіл (Японія) (англ. Maltese Falcon Award)[12]
  • 1987 за роман When the Sacred Ginmill Closes
  • 1992 за роман A Ticket to the Boneyard
• 2001 Премія Ентоні за найкращу антологію/збірку оповідань Master's Choice 2[13]
• 1995 Премія Марлоу (Німеччина) (нім. Marlowe Literaturpreis) за Найкращий іноземний детективний роман The Burglar Who Traded Ted Williams[14]
• 2004 «Діамантовий Кинджал Картьє» (англ. Cartier Diamond Dagger) Асоціації письменників детективного жанру (англ. Crime Writers' Association) Великої Британії за досягнення протягом життя[15]
• 2005 Премія Гамші часопису Mystery Ink за досягнення протягом життя[16]
• 2008 Видатний внесок у жанр. Bouchercon XXXIX[17]

[18]