Лужицька марка

Лужицька марка або Маркграфство Лужиць (нім. Mark(grafschaft) Lausitz) — маркграфство Священної Римської імперії на кордоні з Польським королівством, що існувало з X по XIV століття.

Markgrafschaft Lausitz Маркграфство Лужиця Васал 965 – 1367 Прапор Герб Розташування Lusatia March of (Lower) Lusatia around 1000 Столиця Люббен Форма правління Маркграфство Маркграф  - 965–993 Одо І  - 1365–1367 Отто V Історичний період Середні віки  - Частина Марки Геро 965  - Приєднання до Польщі 1002–1031  - Правління Дитриха ІІ   1032  - Смерть Генріха III 1288  - Приєднання до Брандербурга 1303  - Входження до Земель Богемської Корони 1367  - Приєднання до Курфюрства Саксонії 1635

Мапа території Лужици

Територія на схід від лужицького валу, населена слов'янськими племенами лютичей, сорбів, укрів була завойована саксонським герцогом Геро Залізним до 963. Після повстання слов'ян 983 у північній частині марки, що залишилася під владою саксонських герцогів, Лужиця стала називатися Східною маркою (Саксонською) (Ostmark).

У 1002 Лужиця була завойована польським князем Болеславом Хоробрим[1], але при імператорі Конраді II у 1031 і 1032 знову увійшла до складу імперії. За імператора Карла IV Лужиця увійшла до складу земель Чеської корони.

1635 року було приєднано до Саксонії. Поступово слов'янське населення, яке складало більшість в середні віки було асимільовано.