Болеслав I Хоробрий

Болесла́в I (пол. Bolesław I; 966 або 967 — 17 червня 1025) — польський князь (992-1025) і король з 1025 року, князь Богемії (як Болеслав IV) у 1003-1004 роках. При ньому межі Польської держави простиралися від Ельби і Балтійського моря до Карпат й Угорщини; від Чехії до Волині. Він поєднав під своєю владою всі північно-західні слов'янські країни, завоював Гданськ, Краків, Сілезію й Моравію. Національний герой Польщі. Прізвисько — Хоро́брий (пол. Chrobry).

Болеслав I
пол. Bolesław I Chrobry
Болеслав I
Король Польщі
Коронація: 14 квітня 1025
Попередник: Титул започатковано
Наступник: Мешко II В'ялий
 
Народження: 967(0967)
Познань
Смерть: 17 червня 1025(1025-06-17)
Краків
Поховання: Базиліка святих Петра і Павла, Познань, Польща
Країна: Польща
Рід: П'ясти
Батько: Мешко I
Мати: Дубрава
Шлюб: Емнильда
Діти: Безприм, Регелінда, Мешко, Отто, Матильда та ще 2 доньки

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Походив із династії П'ястів. Батько — Мешко I, мати — Дубрава (Дубравка), дочка чеського князя Болеслава І Грізного.

…Був бо великий і важкий Болеслав, що і на коні ледве міг сидіти, але швидкого розуму…[1]

На з'їзді в Квадлінбурзі[джерело?] 23 березня 973 року маленького Болеслава залишили при королівському дворі заручником[2], у 978 році його відпустили додому. У 984 році, у віці 16 або 17 років, він одружився[3]. Про те, хто була його дружина, невідомо; є такі версії: або невідома на ім'я дочка маркграфа мейсенського Рікдага, або Юдіта, донька Гейзи. Найімовірніше, нею була Емнільда — дочка лужицького князя Добромира, мати Мешка II (народився в 990 році).

Після смерті батька 25 травня 992 року Болеслав приймає владу, вигнавши з Польщі свою мачуху Оду та трьох зведених братів, після цього осліпив Одилена і Прибивоя — впливових керівників опозиції. Цього ж року він надає військову підтримку імператору Оттону III у його поході на Стодоран[4].

У 999 році приєднанням Краківської землі Болеслав завершив процес формування Польської держави. У війнах зі Священною Римською імперією (1003-1005, 1007-1013, 1015-1018) зумів відстояти незалежність королівства Польського.

У 1000 році він урочисто приймав імператора Оттона III у Гнезно де й добився організації самостійної архієпископської кафедри, куди переніс мощі папського місіонера, мученика Адальберта. Відтоді Польща входить у тісні зносини з Папою і запроваджує богослужіння латинською мовою.

У квітні, коли був убитий управитель Мархії Місненьської Екегард, Болеслав зайняв Лужицю і Мільсько та видав свою дочку Регелінду за сина Екегарда Германа, після чого встановив свій контроль над Мархією.

Болеслав I втрутився також і в чеські справи. Тамтешній князь Болеслав III Рудий був жорстоким правителем і проти нього піднявся бунт. Це дало змогу польському королю, за допомогою Вршовців, посадити на чеський трон свого брата Владивоя I. Владивой зв'язався з Генріхом II, німецьким імператором, але через кілька місяців, помер. Болеслав Хоробрий допоміг Рудому повернутися до влади. Чехія була під контролем Польщі з 1003 по 1004 рік. Однак Генріх ІІ посадив на трон брата Рудого Яромира, який усунув владу Польщі над Чехією. Моравія залишалася за Польщею в 1003-1031 роках. До 1031 року в складі Польщі перебували племена словаків.

  • 1005 року — німці захопили Лужицю і Мільсько.
  • 1007 року — Болеслав I повторно захопив Лужицю і Мільсько і з військом підійшов до Магдебурга.
  • 1013 року — мир з Німеччиною, допомога Генріха II в поході на Русь. Закріплення за Польщею Лужиці і Мільсько.
  • 1017 року — відбувся похід німців проти Польщі.
  • 1018 року — підписаний Вічний мир між Польщею та Священною Римською імперією. Так званий Бауценський мир за яким Генріх мав визнати за ним ленні права на Лужицю.

У 1018 році покликаний своїм зятем київським князем Святополком Окаянним, рушив на Волинь, розбив Ярослава Мудрого на берегах Західного Бугу, захопив Київ і, замість того, щоб передати його Святополку, сам засів у ньому. Але кияни, обурені грабіжництвом його дружини, почали бити поляків, і Болеслав змушений був залишити Русь у 1019 році. Польща втримувала за собою Червенські міста до 1030 року.

Болеслав дуже багато сприяв насадженню християнства в Польщі, за що, незадовго до його смерті, духовенство сприяло отриманню королівського титулу. У 1025 році відбулася коронація Болеслава I королівською короною.

Галерея
  • Пам'ятник Болеславу I у Вроцлаві
  • 20 злотих 1925 року з портретом Болеслава Хороброго
  • Польща у 992-1025
  • Пам'ятник Болеславу I у Гнезно
  • Болеслав I Хоробрий і Святополк I Окаянний біля Золотих воріт Києва (картина Яна Матейко)
  • Коронація Болеслава I у Гнезно (Картина Яна Матейко)

Примітки
  1. Нестор-літописець: Повість врем'яних літ
  2. Annales Altahenses maiores. MGH, SS. — Hannover, 1868. — Bd. XX. (нім.)
  3. Annales Kamenzenses. MGH, SS rer. Germ. in us. schol. [Bd. XI]. Hannover. 1866 (нім.)
  4. Thietmar von Merseburg. Chronik // Ausgewaehlte Quellen zur deutschen Gechichte des Mittelalters. Bd. 9. — Berlin, 1966. (нім.)

Джерела
Попередник
Мешко I		 Князь Польщі
992-1025		 Наступник
Мешко II В'ялий
Попередник
Болеслав III Рудий		 Князь Богемії
1003-1004		 Наступник
Яромир
Попередник
Не було		 Король Польщі
1025		 Наступник
Мешко II В'ялий
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.