Лукани

Лукани, луканці (лат. Lucani) — одне з древньоіталійських самнітських племен. До кінця V століття до н. е. розселилися в південній Італії, давши назву цьому регіону Луканія. Говорили на мові осксько-умбрської групи.

У 343 до н. е. лукани вели війну проти союзного спартансько-тарентійського війська під орудою Архідама III, який загинув в битві з ними, але 334 до н. е. були розбиті іншим союзником Тарента епірцями. 200 луканів дезертирували до Олександра Молоського та під його прапорами розбили своїх одноплемінників біля Песту. Трохи пізніше військо нового спартанського царя Клеоніма змусило луканів укласти мир з Тарентом і поставити на чолі свого управління відданих Самнію людей, взамін чого лукани отримали Метапонт.

У 298 до н. е. вимушено перейшли на сторону римлян, але після перемоги в Третій самнітській війні римляни 285 до н. е. розірвали союзний договір з ними — через їх нальоти на ряд грецьких міст, які просили римського патронату. У відповідь лукани, затримавши римських послів, виставили сильне військо й уклали союз з кельтами, етрусками й умбрами. Після перемоги Пірра при Гераклеї лукани разом з самнитами та бруттіями приєдналися до нього, але в 272 до н. е. підкорені римлянами та після цього часто повставали (на стороні Ганнібала в 216-215 до н. е. (коли по Полібію вони могли виставити 30 000 піхотинців і 3 000 вершників), в Союзницькій війні 90/91-88 до н. е.).

Більшу частину армії луканів становила мобільна легкоозброєна піхота, яка звикла діяти в горах і лісах, де зазвичай влаштовувала засідку або блокаду противника у вузькій долині, як у війні з епірцями. По можливості армія оточувала противника, уникаючи прямого зіткнення, і закидала його дротиками, розгромивши таким чином кілька грецьких армій. Бойовим штандартом був бронзовий бик на держаку.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.