Лускунчик (балет)
«Лускунчик» (рос. «Щелкунчик») — балет Петра Чайковського на дві дії за однойменною казкою Гофмана, (лібрето Маріуса Петіпа).
Лускунчик | |
---|---|
рос. Щелкунчик | |
![]() | |
Композитор | Чайковський Петро Ілліч |
Автор(и) лібрето |
Маріус Петіпа |
Джерело сюжету | The Nutcrackerd |
Рік створення | 1892 |
Інформація у Вікіданих |
Балет написано на замовлення Дирекції імператорських театрів. Вперше поставлений 6 (18) грудня 1892 року на сцені Маріїнського театру в Петербурзі.
За спогадами брата композитора, Модеста, «успіх нового твору був великим; з шести номерів сюїти п'ять було повторено на одностайну вимогу публіки».
Академік Борис Асаф'єв так охарактеризував балет Чайковського:
«Лускунчик» — зовсім інше і зовсім особливе досконале художнє явище: симфонія про дитинство. Ні, вірніше, про те, коли дитинство на зламі. Коли вже хвилюють мрії ще невідомої юності, але ще не відійшли дитячі звички, дитячі жахи, коли ляльки — наче живі, а гра у війну — це бажання бачити себе мужнім, хоробрим. Коли сни поривають думки і почуття вперед, а неусвідомлене — в життя, яке тільки передчувається.
Наче розсуваються стіни дитячої кімнати і думки — мрії героїні та героя, вириваються на свіжий простір — у ліс, природу, назустріч вітрам, хуртовинам, далі — до зірок... і в рожеве море надій
На київській сцені балет ставився неодноразово. 1956 року до нього звернувся балетмейстер Вахтанг Вронський, 1972-го постановку «Лускунчика» здійснив Анатолій Шекера, 2004-го — Віктор Литвинов.
![](../I/Nutcracker_design.jpg.webp)
ескізи К.Іванова до 1 акту «Лускунчика»
![](../I/Nutcracker_set_designs.jpg.webp)
ескізи К.Іванова до 2 акту «Лускунчика»
Дійові особи
- Штальбаум.
- Його дружина.
- їхні діти:
- Клара (Марі, Маша), принцеса
- Фріц (Міша).
- Маріанна, племінниця.
- Няня.
- Дросельмаєр.
- Лускунчик, принц.
- Фея Драже.
- принц Коклюш
- Лялька.
- Паяц (блазень).
- Король мишей.
- Кордебалет: гості, родичі, слуги, маски, пажі, квіти, іграшки, солдатики і т. д.
Структура
- Увертюра
- Дія перша.
- Прикрашання й запалювання ялинки.
- Марш.
- Дитячий галоп і вихід батьків.
- Вихід Дросельмейстера.
- Сцена і танок «Гросфатер».
- Від'їзд гостей.
- Бій. Сцена. Війна іграшок і мишей.
- Ялиновий ліс узимку.
- Вальс сніжинок.
- Дія друга.
- Палац ласощів Конфитюренбург.
- Прибуття Маші й Лускунчика. Дивертисмент.
- Шоколад: іспанський танець.
- Кава: арабський танець.
- Чай: китайський танець.
- Трепак: російський танець.
- Танець пастушків.
- Мамаша Гигонь і паяци.
- Вальс квітів.
- Танець принца Оршаду й Феї Драже.
- Варіація 1: Тарантела. Варіація танцівника
- Варіація 2: Танець Феї Драже.
- Кода — танцюють всі учасники попередньої сцени.
- Фінальний вальс й апофеоз.
- Апофеоз.
Література і посилання
- Житомирский Д. Балеты П. И. Чайковского. Москва, 1957.
- Інформація на сайті Національної опери
- Опис та mp3(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.