Луцько Богдан Вікторович
Богда́н Ві́кторович Луцько́ — сержант Збройних сил України.
Луцько Богдан Вікторович | |
---|---|
Сержант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
21 липня 1981 Гульськ |
Смерть |
12 серпня 2014 (33 роки) Никифорове |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | 30 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Кулеметник, 30-та окрема механізована бригада.
5 серпня 3 БМП та 1 танк зайняли висоту поблизу Никифорового, керував блокпостом старший лейтенант Артем Абрамович, ще за кілька кілометрів розміщено іще два блокпости.
12 серпня на блокпост лейтенанта Абрамовича відійшли 1 танк і 2 БМП з сусіднього блокпоста. Із штабом зв'язатися не вдалося. Після «наради лейтенантів» вирішили прориватися до своїх на Міусинськ, куди й прибули. Старший лейтенант, що керував у Міусинську, наказав повернутися на висоту та захищати тил бригади.
Після зайняття попередньої позиції побачили, як з півдня почався обстріл «Градами», проте ракети пролетіли далі. Почала стріляти ворожа артилерія. Запросивши в штабу артилерійську допомогу, почули відповідь: «Снарядів немає». Незабаром на блокпост вийшли 4 танки, перший з яких був Т-64 з білими смугами, як в українських, з другого напрямку наступала піхота терористів. Після перших пострілів у одного танка заклинило гармату, на той час уже були підбиті 2 БМП. Абрамович наказав підлеглим відходити, сам лишився прикривати відступ.
12 серпня 2014 року танк Т-64, екіпаж якого: старший лейтенант Артем Абрамович — командир танку, сержант Ярослав Антонюк — механік-водій, та солдат Петро Барбух — навідник, вступив у двобій з російським Т-72. У двобої танки таранили один одного. Український екіпаж відтоді вважався зниклим безвісти. У бою було знищено 2 танки Т-72, українські сили втратили Т-64 — Абрамович, Антонюк, Барбух та БМП-2 — загинули прапорщик Дмитро Руденко та сержант Богдан Луцько.
Група, яку прикривав екіпаж Абрамовича, дісталася до Міусинська. Більшість учасників бою залишилися живими та повернулися додому.
24 листопада 2014-го рештки знайдені на полі бою пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»), привезені до Запоріжжя.
Впізнаний за експертизою ДНК, похований 11 вересня 2015-го у селі Гульськ. Без Богдана лишилися батьки, дружина, донька 2003 р.н. та син 2006 р.н.
Похований в селі Гульськ.
Нагороди
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
- 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Джерела
- Указ Президента України від 5 жовтня 2015 року № 568/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Луцько Богдан Вікторович
- Небесна Гвардія