Луцій Емілій Мамерк
Лу́цій Емі́лій Маме́рк (лат. Lucius Aemilius Mamercus; ? — після 473 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч часів ранньої Римської республіки, консул 484, 478 і 473 років до н. е.
| Луцій Емілій Мамерк | |
|---|---|
| лат. L. Aemilius Mam.f. Mamercus | |
| Ім'я при народженні | Lucius Aemilius Mamercus |
| Народився |
невідомо Рим |
| Помер |
після 473 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 484, 478, 473 роки до н. е. |
| Рід | Емілії |
| Батько | Мамерк Емілій |
| Мати | невідомо[2] |
| У шлюбі з | невідомо[2] |
| Діти | Тіберій Емілій Мамерк |
Життєпис
Походив з патриціанського роду Еміліїв. Син Мамерка Емілія.
У 484 році до н. е. його було вперше обрано консулом разом з Цезоном Фабієм Вібуланом. Діяв проти вольсків, а його колега — проти еквів. Спочатку зазнав поразки від ворогів, але потім завдав їм поразки під Анцієм. Того ж року брав участь у висвяченні Храму Діоскурів.
У 478 році до н. е. його вдруге було обрано консулом разом з Гаєм Сервілієм Структом Агалою, який несподівано помер, через що Опітера Вергінія Есквіліна було обрано додатково консулом-суффектом. Під час своєї каденції бився проти міста-держави Вейї, але не здобув рішучої перемоги. Тому уклав мирну угоду, згідно якої зберігався статус-кво. Незважаючи на отриману здобич римський сенат не надав Емілію права на тріумф, яке той вимагав. Причиною відмови була відсутність територіальних завоювань.
У 473 році до н. е. його було втретє обрано консулом разом з Вопіском Юлієм Юлом. Підтримував аграрний закон Спурія Кассія Вісцеліна. Почалися заворушення між патриціями та плебсом щодо розподілу землі. Зрештою консули вимушені були сховатися в будівлії Курії, де оголосили про складання своїх повноважень.
Про подальшу долю Луція Емілія немає відомостей.
Джерела
- T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1), S. 29 (англ.)