Луцій Квінкцій Фламінін

Лу́цій Кві́нкцій Фламіні́н (лат. Lucius Quinctius Flamininus; 227/232 — після 184 року до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 192 року до н. е.

Луцій Квінкцій Фламінін
лат. L. Quinctius T.f.L.n. Flamininus
Народився не пізніше 229 до н. е.
Стародавній Рим
Помер 170 до н. е.[1]
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Суспільний стан патрицій[1] і шляхтич[1]
Посада претор[2], едил, давньоримський сенатор[3] і консул[3][2]
Рід Quinctii Flamininid
Батько Titus Quinctius Flamininusd[1][1]
Мати невідомо
Брати, сестри Тит Квінкцій Фламінін[2][1][1]
Діти Тит Квінкцій Фламінін (консул 150 року до н. е.)[1][1]

Життєпис

Походив з патриціанського роду Квінкціїв. Син Тита Квінкція Фламініна.

У 201 році до н. е. став еділом, а у 199 році до н. е. його обрано претором. У 198 році до н. е. служив легатом в армії свого брата Тита Фламініна проти Пилипа V, царя Македонії. Луцій Фламінін займався захопленням м. Еретрія, а також у перемовинах із спартанських царем Набідом. Після цього з 196 до 194 року до н. е. очолював римський флот в Егейському морі. Також займався переправою римлян з Греції до Італії.

У 192 році до н. е. його обрано консулом разом з Гнеєм Доміцієм Агенобарбом. Воював проти галлів на півночі Цізальпійської Галлії. У 190 році до н. е. служив легатом Луція Корнелія Сципіона Азіатіка) у війні проти Антіоха III Селеквида, царя Сирії. По поверненню до Риму брав участь у політичних протиборствах на боці роду Сципіонів. Тому цензор Марк Порцій Катон Старший, звинувативши Фламініна у недостатньому виконанню своїх обов'язків на посаді консула, вигнав останнього з сенату. Подальша доля Луцій Квінкція Фламініна невідома.

Джерела
  • Facta et dicta memorabilia 4, 5, 1. (лат.)
  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.2 p. 161. (англ.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Любкер Ф. Quintii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1141–1142.
  3. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.