Луцій Папірій Мугіллан
Луцій Папірий Мугіллан (кінець V ст. до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч ранньої Римської республіки, консул 427 року до н. е., військовий трибун з консульською владою 422 року до н. е.
Луцій Папірій Мугіллан | |
---|---|
лат. L. Papirius Mugillanus | |
Народився |
не пізніше 462 до н. е. Стародавній Рим |
Помер |
не раніше 418 до н. е. невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel |
Суспільний стан | патрицій[1] |
Посада | давньоримський сенатор[2] і консул[2] |
Рід | Papirii Mugillanid |
Батько | невідомо |
Мати | невідомо |
Життєпис
Представник патриціанського роду Папіріїв. Син Луція Папірія Мугіллана, консула 444 року до н. е. Про молоді роки Луція Папірія мало відомостей.
У 427 році до н. е. його було обрано консулом разом з Гаєм Сервілієм Структом Агалою. Втім чимось суттєвим на цій посаді не відзначився.
У 422 році до н. е. його було обрано військовим трибуном з консульською владою. Спочатку на цій посаді вів політику проти плебеїв, стояв на захисті інтересів патриціїв. Втім поступово для зменшення збурень прийшов до думки примирення патриціїв та плебеїв.
У 420 році до н. е. призначений інтеррексом для проведення виборів магістратів. Того ж року провів закон, згідно з яким посаду квестора могли займати як патриції, та й плебеї.
У 418 році до н. е. обраний цензором. Можливо був цензором і в 389 році до н. е., хоча цьому є багато заперечень.
З того часу про подальшу долю Луція Папірія Мугіллана згадок немає.
Див. також
Джерела
- Тит Лівій, Аb urbe condita, IV 7, 1-3; 7-12 (лат.)
- Friedrich Münzer: Papirius (65). У: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XVIII,3, Stuttgart 1949, Sp. 1065—1068. (нім.)
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3