Луцій Семпроній Атратін
Луцій Семпроній Атратін (лат. Lucius Sempronius Atratinus; 73 до н. е. —7) — політичний та військовий діяч Римської республіки та Римської імперії, консул-суффект 34 року до н. е.
Луцій Семпроній Атратін | |
---|---|
лат. L. Sempronius L.f.L.n. Atratinus | |
Народився |
73 до н. е. невідомо |
Помер |
7 невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | політик, військовий і державний діяч |
Суспільний стан | шляхтич[1] |
Посада | консул-суффект |
Термін | 34 рік до н. е. |
Попередник | Марк Антоній |
Наступник | Павло Емілій Лепід |
Рід | Кальпурнії |
Батько | Луцій Кальпурній Бестія |
Мати | невідомо |
Родичі | Lucius Sempronius Atratinusd[1][1] |
Брати, сестри | Semproniad[1][1] і Sempronia Atratinad[1][1] |
У шлюбі з | Марція Цензорина |
Діти | Семпронія Атратіна |
Життєпис
Походив з впливового плебейського роду Кальпурніїв. Син Луція Кальпурнія Бестії, едила 57 року до н. е. Замолоду був усиновлений Луцієм Семпронієм Атратіном. Отримав гарну освіту, відзначався своїм красномовством.
Політичну кар'єру розпочав звинуваченням у 56 році до н. е. Марка Целія Руфа у підкупі голосів під час виборів. Утім останнього вміло захищав Цицерон. Після цього у 40 році до н. е. увійшов до колегії авгурів. Після вбивства диктатора Гая Юлія Цезаря підтримував Марка Антонія. У 39 році до н. е. призначений Антонієм легатом—пропретором Ахайї. У 36 році до н. е. брав участь у боротьбі тріумвірів із Секстом Помпеєм на Сицилії.
У 34 році до н. е. став консулом-суффектом. На цій посаді пробув до 1 липня. Незабаром після цього перейшов на бік Октавіана Августа. У 23—21 роках до н. е. як проконсул керував провінцією Африка. По поверненню до Риму відсвяткував тріумф. Надалі відійшов від політичних справ.
Джерела
- Susanne Grunauer-von Hoerschelmann: Die Münzprägung der Lakedaimonier. Walter de Gruyter, Berlin 1978 (Antike Münzen und geschnittene Steine. Band 7), ISBN 3-11-007222-X, S. 39, 51, 57 (нім.)
- Jens Bartels: Sempronius [I 8]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 11, Metzler, Stuttgart 2001, ISBN 3-476-01481-9, Sp. 386. (нім.)