Луцій II
Луцій ІІ (лат. Lucius; †15 лютого 1145), сто шістдесят п'ятий папа Римський (9 березня 1144— 15 лютого 1145), народився у Болоньї. Був скарбником Римської церкви, пізніше папським легатом у Німеччині.
| Луцій II | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 9 березня 1144 — 15 лютого 1145 | ||
| Попередник: | Целестин II | |
| Наступник: | Євгеній III | |
| Народження: | ??? Болонья, Папська держава | |
| Смерть: | 15 лютого 1145[1] Рим, Папська держава | |
| Релігія: | Католицька церква[2] | |
| У миру | Герардо Каччанемічі даль Орсо | |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
Його понтифікат характеризувався утворенням у Римі революційної республіки, яка мала намір позбавити папу влади, а також визнанням Португалією папського сюзеренітету.
У 1144 році папа зустрівся з Рожером II Сицилійським у Чепрано для з'ясування його обов'язків як папського васала. Луцій II був змушений під погрозою застосування сили погодитись на умови Рожера.
Римський патрицій Джордано П'єрлеоні виступив з військом проти невеликого загону папи. Луцій II отримав поранення від удару каменем і помер.
Джерела
- "Pope Lucius II" in the 1913 Catholic Encyclopedia
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.