Лучано Ре Чекконі

Вихованець футбольної школи клубу «Про Патрія». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1967 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 36 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Фоджа», до складу якого приєднався 1969 року. Відіграв за команду з Фоджі наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Фоджі», був основним гравцем команди.

1972 року перейшов до клубу «Лаціо», за який відіграв 4 повні сезони. Граючи у «Лаціо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час виборов титул чемпіона Італії. Грав за команду римського клубу до своєї трагічної загибелі у січні 1977 року.

Увечері 18 січня 1977 року Лучано Ре Чекконі з товаришем по команді П'єтро Гедіном супроводжували свого друга, римського парфумера Джорджо Фратиччолі до ювелірного магазину Бруно Табоккіні в Римі, куди той мав доставити кілька зразків парфумів. Коли друзі зайшли до магазину, Лучано вирішив пожартувати і крикнув: «Стояти, це пограбування!». Бруно Табоккіні, чий магазин вже двічі впродовж року намагались пограбувати, швидко дістав «вальтер» калібру 7,65 мм та вистрілив. Куля потрапила футболісту в груди. Його швидко доставили до лікарні, але врятувати Лучано не вдалося, того ж вечора він помер. Бруно Табоккіні, що вбив спортсмена, не був засуджений. Суд вирішив, що самозахист ювеліра був виправданим[2].

1974 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 1 рік, провів у формі головної команди країни 2 матчі. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, в матчах якого, втім, на поле не виходив.