Луї Огюст Бланкі

Луї Огю́ст Бланкі́ (фр. Louis Auguste Blanqui) (8 лютого 18051 січня 1881) французький революціонер, утопіст-комуніст, активний учасник революцій 1830 і 1848, революційних подій 187071.

Луї Огюст Бланкі
фр. Louis Auguste Blanqui
Луї Огюст Бланкі, фотографія
Народився 8 лютого 1805(1805-02-08)
Пюже-Теньє
Помер 1 січня 1881(1881-01-01) (75 років)
Париж
Поховання
Країна  Франція
Національність француз
Діяльність революціонер
Alma mater Ліцей Карла Великого
Знання мов французька[1]
Учасник Паризька комуна і Революція 1848 року у Франції
Посада Q59849782?
Батько Jean Dominique Blanquid
Брати, сестри Jérôme-Adolphe Blanquid
У шлюбі з Amélie-Suzanne Serred
Нагороди
IMDb ID 2036210
Луї Огюст Бланкі, малюнок

Біографія

Син депутата-жирондиста, який підтримав наполеонівський переворот і навіть отримав за це дрібну державну посаду, Бланкі з юності був противником монархії. Захопившись підпільною боротьбою, він спочатку приєднався до карбонаріїв, потім був учасником Липневої революції, а за кілька років після неї був засуджений до тюремного ув'язнення за спробу підняти повстання вже проти Луї Філіппа.

У в'язниці він познайомився з працями Сен-Симона та Фур'є і став соціалістом. Свої нові погляди він виклав у статті з назвою «Хто варить суп — той і має його їсти», оголосивши власників-буржуа паразитами, які живляться працею пролетарів. Поділяючи мету соціалістів-реформаторів, Бланкі, натомість, вважав, що досягти її можна лише шляхом революції, але не політичної, а соціальної, яка силою знищить несправедливий лад. Щоб революція була успішною, переконував він, необхідна невелика, але дисциплінована революційна організація, яка в слушний момент зможе захопити владу і здійснити перетворення в інтересах народу[2].

Бланкі — один з організаторів і керівників таємних товариств «Друзі народу», «Пори року» та ін. В 1839 і 1870 Бланкі робив спроби здійснити переворот у Франції, проте безуспішно.

За революційну діяльність Бланкі зазнавав жорстоких переслідувань і загалом просидів у в'язницях 37 років.

1871 заочно був обраний членом Паризької Комуни.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.149-150

Джерела

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.