Львівський філіал Національного науково-дослідного центру України

13 грудня 1983 року, була створена Львівська філія Державних науково-дослідних реставраційних майстерень з метою покращення обслуговування музеїв Західного регіону України. У серпні 1992 року майстерні перейменовано в Український науково-дослідний реставраційний центр, а в травні 1997 року у Львівську філію Національного науково-дослідного реставраційного центру України. На теперішній час ми маємо велику кількість творів мистецтва, зосереджених у музейних збірках Львова, Івано-Франківська, Рівного, Луцька, Острога і т.д. Зросла потреба у планомірній роботі з врятування іконопису як у музейних збірках, так і храмових спорудах, а найголовніше - в наукових підходах до вирішення проблем консервації реставрації та реконструкції пам'яток. Фахівці філії керуються програмою, яка передбачає роботи з відбору творів на реставрацію, консерваційно-реставраційні та профілактичні заходи, проведення експертиз та надання консультацій, розробку нових методів і прийомів, що сприятимуть збереженню експонатів. Стало правилом, що реставраційним роботам передують комплексні або вибіркові дослідження, попередні обговорення методики реставрації. Всі роботи на пам'ятках проводяться під контролем реставраційних рад. Згідно зі своїми завданнями філія центру з року в рік розширює консультативну, методичну, практичну допомогу музеям. Це експертиза, реставрація, кліматологія, боротьба з біошкідниками, підготовка та підвищення кваліфікації і атестації реставраційних кадрів.

Починаючи з 1990 р. у Львівській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України розпочав свою роботу науково-дослідний відділ. Метою створення відділу було наукове обґрунтування реставраційних процесів. На сьогодні, реставратор, від якого залежить подальша доля шедеврів українського мистецтва, їх фізичне і духовне буття, отримує об'єктивну інформацію, необхідну для роботи, на основі аналітичних методів точних наук. Над кожним експонатом, що поступає на реставрацію, проводиться комплексне дослідження - мистецтвознавчий, фізичний, хімічний і біологічний аспекти. Цей перелік етапів дослідження не є константою, - збільшення або зменшення обсягу техніко-технологічного дослідження твору визначається метою реставрації та можливостями науково-дослідної лабораторії. Не можливо чітко визначити і першочерговість етапів дослідження, оскільки висновки одного науковця ґрунтуються на висновках інших науковців. Так, мистецтвознавець, який основну інформацію про твір дістає з візуального огляду, точніші висновки базує на основі результатів досліджень хіміка, фізика, біолога. Це допомагає йому встановити і особливості малярської техніки і час створення ікони. Найефективнішими на початковій стадії дослідження твору є оптико-фізичні дослідження - дослідження в ультрафіолетових променях, в інфрачервоних променях і рентгенівське дослідження. Аналіз твору в світлі видимої люмінісценції неодноразово давав нам можливість виявити сліди попередніх реставраційних втручань і межу руйнування окремих ділянок ікони. Рентгенівське дослідження - інформацію про наявність запису, структуру деревини, паволоки, ґрунту. До фізичних методів дослідження відноситься і фотофіксація, яка фіксує всі реставраційні процеси до, під час і після реставрації. Окрім цього, фотофіксація і як один із способів дослідження дозволяє відстежити реставрацію найскладніших ділянок твору, застосувавши макро- і мікрозйомку. Хімічні дослідження, які містять, в основному, інформативне навантаження (ідентифікація лаків, пігментів, фарб) доповнюються ще одним напрямком - пошуком нових хімічних сполук та методів для практичної реставрації. Хімічні дослідження - трудомісткий і довготривалий процес, що потребує напрацювання певного обсягу матеріалу. Біологічний напрямок досліджень - це цілий комплекс робіт з вивчення і стабілізації біологічного стану пам'ятки. Значні втрати на творах іноді зумовлені життєдіяльністю мікроорганізмів (грибів, бактерій), що живляться зв'язуючим, пігментами. Проаналізувавши відомі на сьогодні способи боротьби з біошкідниками, оцінивши з наукової точки зору їх негативні і позитивні сторони, в нашій філії було розпочато пошук антисептиків, які базуються на речовинах природного походження. Біологічне дослідження - це не лише мікологічне дослідження самої пам'ятки, а й вивчення умов її збереження. Мікроклімат музеїв - важливий фактор, який найбільше впливає на стан пам'ятки, визначає період її перебування в експозиційному стані. Фахівці ґрунтовно досліджують можливість контролю температурно-вологісного режиму музейних приміщень, а також можливість контролю мікрофлори повітря. Сьогодні у відділі розробляється новий напрямок досліджень - біохімічний, основна мета якого полягає у впровадженні в реставрацію біохімічних засобів та методів. Цим переслідуємо ціль підвищення ефективності реставраційних процесів, захисту реставратора від побічної дії хімічних сполук і основне - дотримання основного правила реставрації - збереження без змін структури твору.

Інфомаційне видання Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України «Бюлетень» засноване в 2000 р., з метою публікування матеріалів з питань теорії та практики реставрації, вивчення мікроклімату музейних приміщень, публікацію матеріалів з реставрації окремих пам'яток, а також висвітлення проблем консервації, реставрації та збереження творів мистецтва в Україні. Окрім того у «Бюлетені» публікуються мистецтвознавчі дослідження присвячені проблемам українського та світового мистецтва. Інформація в «Бюлетені» розміщена в декількох рубриках: «Мистецтвознавство і дослідження», «Реставрація і проблема збереження пам’яток мистецтва», «Культурно-мистецька інформація», а також «Постаті в культурі України».

Перелік Бюлетенів:

• Номер 1. – Львів, (жовтень). 2000. – 32 с. (Кольорова вкладка – 4 с.)
• Номер 2. – Львів, (січень). 2001. – 32 с.
• Номер 3. – Львів, (червень). 2001. – 32 с. (Кольорова вкладка – 4 с.)
• Номер 4. – Львів, (листопад). 2001. – 32 с. (Кольорова вкладка – 4 с.)
• Номер 5. – Львів, (листопад). 2003. – 36 с. (Кольорова вкладка – 4 с.)
• Номер 6. – Львів, (грудень) 2003. – 12 с. Спеціальний випуск присвячений 20-ти річній діяльності ЛФ ННДРЦ України
• Номер 7. – Львів, (грудень) 2006. – 164 с. (Кольорова вкладка – 10 с.). Спеціальний випуск присвячений реставрації іконостаса церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський
• Номер 8. – Львів, (грудень) 2006. – 188 с. (Кольорова вкладка – 48 с.)
• Номер 9. – Львів, (грудень) 2007. – 212 с. (Кольорова вкладка – 36 с.)
• Номер 10. – Львів, (грудень) 2008. – 240 с. (Кольорова вкладка – 32 с.). Спеціальний випуск присвячений 25-ти річчю ЛФ ННДРЦ України
• Номер 11. – Львів, (грудень) 2010. – 234 с. (Кольорова вкладка – 34 с.)

Окрім того організація видає ілюстровані видання із серії "Публікація однієї пам'ятки" - публікація однієї видатної пам'ятки, яка була відреставрована у Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Започаткована серія виданням в 2005 р. альбому "Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський", який присвячений вивченні та реставрації Богородчанського іконостаса.

• Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. 2005.
• Ікона "Страсті Христові перш. пол. XVII ст." 2007.
• Ікона "Богородиця-Одигітрія". 2007.
• Ікона "Спас-Нерукотворний. Початок XVI ст. Володимир-Волинський історичний музей. 2010. - 52 с. Іл.
• Ікона " Іван-Хреститель з житієм" Середина XVI ст. Церква-музей Зішестя Святого Духа в Рогатині. 2010. - 80 с. Іл.

Відділ науково-дослідної реставрації був створений у 1983 році. Ставлячи перед собою складні завдання порятунку музейних експонатів, у відділі на належному рівні трактуються поняття реставраційної етики. З метою поширення професійної реставраційної освіти та музеології у відділі проводяться стажування художників-реставраторів. За час існування відділу проведено реставрацію та консервацію таких відомих пам'яток, як: «Дорогобужська Богородиця» ХІІІ ст.(Рівненський краєзнавчий музей), «Іоан Богослов» XVI ст.(Національний музей Львова), «Іоан Предтеча» XVI ст. (Івано-Франківський художній музей), «Благовіщення» XV ст. Острожський історико-архітектурний заповідник, «Василій Великий» XVII ст. (Національний музей Львова)і т.д.