Льодовики Ісландії

Традиційні назви льодовиків в Ісландії, за кількома винятками, складаються з двох слів — перше є описовою частиною, а друге — jökull (укр. льодовик). Описова частина стосується або характерної ландшафтної особливості (більше 50% назв), річки або водотоку (20%), ферми поблизу (11%), культурної особливості (7%), форми чи розташування (5%) або людей чи персонажів народних легенд та переказів (4%)[2].

Крижана шапка — це маса льодовикової криги, яка покриває менше 50 000 км² площі суші, що охоплює високогірну територію і живить виcхідні льодовики. Багато ісландських крижаних шапок і льодовиків лежать над вулканами, наприклад, Ґрімсвонт і Бардарбунґа, які лежать під найбільшою крижаною шапкою — Ватнайокутль. Кальдера Ґрімсвотн складає 100 км² за площею, а Бардарбунґи — 60 км².

Коли під льодовиком відбувається вулканічна активність, то тала вода, що утворюється від цього процесу, може призвести до раптового зливу льодовикового озера, що ісландською мовою звучить, як jökulhlaup. Однак jökulhlaup найчастіше є наслідком накопичення талої води внаслідок геотермальної активності під льодовиком.

Льодовики є достатньо помітними в географії Ісландії. Найбільші чотири льодовика представлені порожніми місцями на більшості карт адміністративного поділу Ісландії.

Ісландія втрачає лід через зміни клімату. Okjökull у місцевості Борґарфьордур в західній Ісландії, перестав називатись льодовиком. Тепер його називають просто вулкан Ок, який втратив як суфікс ісландське слово льодовик — jökull. Для того, щоб відповідати критеріям, льодовики повинні бути досить товстими, щоб танути і рухатися під власною вагою. Цих критеріїв Okjökull більше не виконує. Okjökull є першим ісландським льодовиком, який власне втратив звання льодовика[3].

• Björnsson, Helgi (2009). Jöklar á Íslandi (is). Reykjavík: Bókaútgáfan Opna. с. 279. ISBN 978-9935-10-004-7.