Ісландська мова

Перші літературні пам'ятки засвідчені з кінця XI сторіччя. Це так звані саги — епічні сказання про давніх героїв, богів, вікінгів та королів.

У XVI столітті ісландською мовою друкуються перші книги. Сучасна орфографія дуже близька до давньоісландської.

Взагалі, особливість сучасної ісландської мови полягає в тому, що вона дуже мало змінилася з тих часів, коли її носії — норвезькі вікінги — вперше ступили на землю острова Ісландія та заснували тут свої поселення. Законсервованість давньої мови — це наслідок того, що протягом кількох століть Ісландія була ізольована від зовнішнього світу та його впливу. Тому сучасний ісландець може без жодних труднощів читати та розуміти давні саги, що були написані в XI—XII століттях.

Більшість людей, що розмовляють ісландською мовою, проживає в Ісландії. Проте є близько 8 165 ісландських мовців, що проживають у Данії, з яких близько 3 000 є студентами. Ісландською також говорять близько 5 655 жителів США і 2 385 Канади (в більшості у Ґімлі, Манітоба). 97 % жителів Ісландії вважають ісландську мовою своєю рідною, проте за межами цієї країни ісландська мова використовується дуже мало. Ісландські мовці, що перебувають за межами Ісландії, є переважно емігрантами.

Ісландія — єдина країна і регіон, де ісландська мова є офіційною (і єдиною офіційною мовою держави). Хоча Ісландія і є членом Північної ради (Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Ісландія), ця організація використовує лише данську, норвезьку і шведську мови і зовсім не послуговується ісландською, хоча інколи й видає певні матеріали нею.

Фонетична система дуже близька до давньоскандинавської (зокрема, до норвезької мови XII—XIII сторіччя). На відміну від інших скандинавських мов, ісландська має:

• короткі та довгі дифтонги: kynslóð ['k^hinslouð] «сім'я», fljóta ['fljou:t^ha] «плисти»;
• лише глухі зімкнені приголосні, які протиставляються за принципом слабоаспірованих та сильноаспірованих (тобто, замість звичайного для української мови протиставлення приголосних за принципом глухості-дзвінкості [п-б] [т-д], ісландські приголосні протиставлені за принципом аспірованості при повній відсутності дзвінких приголосних [p-p^h] [t-t^h]): bað [pa:ð] «баня» та páfi [p^hau: vɪ] «папа римський»;
• глухі сонанти: fjöll [fjøtl] «гóри»;
• придих перед подвійними зімкненими: upp [υ^hp:] «вгору».

Складова рівновага досягається за рахунок того, що наголошений склад завжди довгий. Наголос завжди падає на перший склад.

У граматиці ісландська мова у значно більшій мірі, ніж інші скандинавські мови, зберегла давню систему відмінювання (чотири відмінки — називний (Nefnifall), знахідний (Þolfall), давальний (Þágufall), родовий (Eignarfall)) та дієвідміни.

Лексика має дуже незначну кількість запозичень, оскільки всі нові поняття позначаються словами, новостворюваними з наявних ісландських коренів, або переосмисленням вже наявних слів. Наприклад, слово «генетика» позначається як «erfðafræði», де erfð «спадок» і fræði «наука».

На письмі ісландська мова послуговується латинкою з доданням деяких додаткових знаків (æ, ð, þ).

Українська перекладачка Ольга Сенюк вперше переклала низку художніх творів ісландських авторів, а в Ісландії близько 10 років тому було опубліковано переклад повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

«Заповіт» Т. Шевченка ісландською мовою (переклав Івар Йоунссон)

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

• Вибірка матеріалів для вивчення ісландської мови(рос.)
• «Ісландська мова під загрозою: варіанти майбутнього»
• Ісландська мова на сайті Ethnologue: Icelandic. A language of Iceland (англ.)
• Ісландська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Icelandic (англ.)
• Ісландська мова на сайті WALS Online: Language Icelandic (англ.)