Любецький синодик

Любецький синодик — історичне джерело, список осіб для поминання у церкві, створений у Любечі. Його написання було розпочато в середині XVIII ст. у Любецькому Антоніївському монастирі, але після ліквідації монастиря у 1786  році він був продовжений у Воскресенській церкві в Любечі[1]. Оригінал Любецького синодика не зберігся, проте відома його копія, що датується XVIII ст., однак його оформлення відноситься до 1694  року[2].

Сторінка пом'яника Любецького синодику

Джерела Любецького синодику

На думку Миколи Жаркіх, до джерел, на основі яких був написаний Любецький синодик, слід віднести поминальний список осіб царського роду (з Священного Синоду); духовенство Чернігівської єпархії (з Чернігова); список князів (з Чернігова); інформацію з Любецького Антоніївського монастиря. При цьому, з 1547 року починається загальноімперський перелік, список київських митрополитів — з 1620  року, а список чернігівських архієпископів — з 1657  року[3].

Публікації

Першим опублікував Любецький синодик граф Григорій Милорадович у 1860  році в Чернігівських губернських відомостях та у творі «Любеч, Черниговской губернии, Городнинского уезда, родина Антония Печерского» (1871 р.). У 1886 році був надрукований повний текст Любецького синодику Григорієм Милорадовичем у Чернігівських губернських відомостях, у номерах 69 та 71. Другим публікатором Любецького синодику виявився Філарет (Гумілевський) у 1863  році в Чернігівських єпархіальних відомостях та 1874  році в «Историко-статистическом описании Черниговской епархии». Третя публікація Любецького синодику належить Р. В. Зотову (1882)[4].

Зміст

Любецький синодик складається із 4 частин: «Предисловие к читателю благочестивому», де пояснюється користь від поминання померлих; 18 пом'яників; пом'яник безпосередньо чернігівських князів; 174 різних родів осіб, записані для поминання[5]. Пом'яник чернігівських князів — Рюриковичів і Гедиміновичів — XІ — XIV ст. розташований на аркушах 16 — 21[6]. Розпочинається список чернігівських єпископів від тих, хто згаданий у літописі в ХІ — ХІІ ст. Джерелом для нього був Іпатіївський літопис. Але також там наявні й 5 імен, які відсутні в інших джерелах. На думку Миколи Жаркіх, список київських митрополитів створювався незалежно від списку чернігівських єпископів, без використання літописів[3]. Джерело містить канонічні імена давньоруських князів, імена їхніх дружин, інформацію про життя та діяльність чернігівських князів, що доповнює й уточнює літописні повідомлення. Саме тому Любецький синодик відноситься до цінних джерел для дослідження генеалогії чернігівських князів та історії Чернігово-Сіверського князівства другої половини ХІІІ — XIV ст. У пом'янику зафіксовано імена чернігівських князів від Мстислава Володимировича (Хороброго) до Романа Михайловича молодшого. Також згадані дрібні князі — новгород-сіверські, курські, путивльські, трубчевські та князі більші пізніх уділів, такі як новосильські, торуські, оболенські, звенигородські, козельські тощо[7]. За підрахунками С. Н. Келембета, у Любецькому синодику згадано 119 князів та 45 княгинь. З них — 15 хрестильних імен та 4 чернечих імені князів IX—XIII ст. Філарет до них додав ще 9 княгинь і 2 княгині, яких у рукописі немає, а також 13 князів і 1 княгиню, імена яких містилися на сторінках Єлецького та Сіверського Синодиків. Таким чином, загальна кількість їх становила 141 князя та 48 княгинь[8]. На думку Р. В. Зотова, автор Любецького синодика був добре обізнаний як в історії Чернігово-Сіверщини, так і в генеалогії чернігівських князів[9]. Наприкінці ХVII - XVIII ст. у синодик для поминання було внесено чимало родин козаків та міщан Чернігова та Любеча.

Див. також

Примітки
  1. http://www.m-zharkikh.name/ru/History/LjubechSynodikon/Editions.html
  2. http://www.history.org.ua/?termin=Lyubetsky_synodyk
  3. http://www.m-zharkikh.name/ru/History/LjubechSynodikon/Principles.html
  4. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время / Р. Зотов. – СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1882. – С. 2-3
  5. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время / Р. Зотов. – СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1882. – С. 7-20
  6. http://feb-web.ru/feb/slovenc/es/es3/es3-1891.htm
  7. http://www.kray32.ru/history03_06_01.html
  8. Келембет С. Н. Княжеские синодики как историко-генеалогический источник / С. Н. Келембет // Література і культура Полісся. — Ніжин, 2004. — Вип. 27. — С. 250
  9. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время / Р. Зотов. — СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1882. — С. 31.

Джерела та література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.