Любов з привілеями
Любов з привілеями (двохсерійна телеверсія називається «Міські подробиці») — радянський художній фільм 1989 року, драма. Прем'єра відбулася 1 листопада 1990 року.
Любов з привілеями![]() | |
---|---|
рос. Любовь с привилегиями | |
![]() | |
Жанр | драма |
Режисер | Володимир Кучинський |
Сценарист |
Еміль Брагинський Валентин Черних |
У головних ролях |
Любов Поліщук В'ячеслав Тихонов |
Оператор | Фелікс Кефчіян |
Композитор | Алемдар Караманов |
Художник | Геннадій Бабуров |
Кінокомпанія | Мосфільм |
Тривалість | 135 хв. |
Мова | російська |
Країна |
![]() |
Рік | 1989 |
IMDb | ID 0097797 |
Сюжет
Дія фільму відбувається за часів Перебудови. Будучи на відпочинку в закритому санаторії, високопоставлений пенсіонер, колишній заступник Голови Ради Міністрів СРСР Костянтин Гаврилович Кожем'якін, представник партійної верхівки СРСР (В'ячеслав Тихонов), знайомиться з Іриною (Любов Поліщук), жінкою, яка набагато молодша за нього, звичайною співробітницею цього санаторію. Між ними розгорається любов, і Кожем'якін освідчується Ірині, відвозить Ірину з собою в Москву, і вони вступають в шлюб.
Ірина потрапляє в коло радянської еліти, знайомиться з високопоставленими сусідами, отримує доступ до високої якості обслуговування, заморської дивини, іншого дефіциту і інших привілеїв. Костянтин не дає зрозуміти їй, що вона «з іншого кола» (хоча і радить не запрошувати свого зятя на загальну зустріч, мотивуючи це тим, що з її дітьми вони «не зрозуміють один одного, це інша сфера спілкування»), поводиться з нею на рівних.
У Москві, користуючись знайомствами чоловіка, Ірина наводить довідки про обставини арешту свого батька, який був репресований після війни і у 1952 році розстріляний (сім'ю вислали в Воркуту, де мати незабаром і померла). І з'ясовується, що в сталінські часи її новий чоловік був одним з тих, хто підписав лист «колективного осуду», після якого її батько був розстріляний. Генерал КДБ, до якого Ірина і звернулася з цього питання, розповідає Костянтину Гавриловичу про візит. Між подружжям відбувається пояснення. Ірина не вважає за можливе пов'язувати своє життя з людиною, причетною до загибелі її батька, і розриває стосунки з Костянтином. Намагаючись загладити свою провину, Костянтин намагається по своїх каналах «вибити» для дружини квартиру (замість втраченої при висилці), проте настали нові часи, і це непросто. Але в підсумку йому це вдається, і Ірина отримує квартиру, що дає привід Кожем'якіну вважати свій «благородний» жест як би виправданням того давнього вчинку. У фіналі, проте, він залишається в переконанні, що так звані «прості люди» залежать від партноменклатури, і такий порядок речей непорушний.
У ролях
- Любов Поліщук — Ірина Василівна Ніколаєва
- В'ячеслав Тихонов — Костянтин Гаврилович Кожем'якін
- Олег Табаков — Микола Петрович, генерал КДБ
- Лідія Федосеєва-Шукшина — Марія Спиридонівна
- Петро Щербаков — заступник голови Мосради
- Ігор Волков — Борис (озвучує Сергій Гармаш)
- Олександр Феклістов — Лев Петрович, звільнений лікар Кожем'якіна
- Людмила Корюшкіна — Катя, кухар в санаторії
- Світлана Жгун — відпочивальниця-скандалістка, передовик виробництва
- Ірина Гордіна — Нюра, дочка Ірини
- Володимир Гуркало — Ігор, зять Ірини
- Юрій Саранцев — Микола Євгенович Кондаков, новий лікар Кожем'якіна
- Лев Бутенін — директор санаторію
- Микола Дупак — голова Ради Міністрів
- Олександра Назарова — Антоніна Петрівна
- Юрате Онайтіте — Маргарита Павлівна Красикова
- Олександр Балуєв — Кожем'якін-молодший
- Анатолій Ведёнкін — Василь, шофер Кожем'якіна
- Галина Стаханова — старожил
- Олена Богданова — старенька в арці
- Інга Будкевич — реєстраторка РАГСу
- Валентина Дугіна — дружина Миколи Петровича
- Олександр Кузьмичов — Петя, напарник Бориса
- Аліка Смєхова — офіціантка
- Федір Одиноков — генерал, гість на весіллі
- Віктор Рождественський — відпочиваючий в санаторії
- Вадим Вільский — гість на весіллі
- Аркадій Насиров — танцівник в санаторії
Знімальна група
- Автор сценарію: Еміль Брагинський, Валентин Черних
- Режисер: Володимир Кучинський
- Оператор: Фелікс Кефчіян
- Композитор: Алемдар Караманов
- Художник: Геннадій Бабуров