Любов з привілеями

Любов з привілеями (двохсерійна телеверсія називається «Міські подробиці») — радянський художній фільм 1989 року, драма. Прем'єра відбулася 1 листопада 1990 року.

Любов з привілеями
рос. Любовь с привилегиями
Жанр драма
Режисер Володимир Кучинський
Сценарист Еміль Брагинський
Валентин Черних
У головних
ролях
Любов Поліщук
В'ячеслав Тихонов
Оператор Фелікс Кефчіян
Композитор Алемдар Караманов
Художник Геннадій Бабуров
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 135 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
Рік 1989
IMDb ID 0097797

Сюжет

Дія фільму відбувається за часів Перебудови. Будучи на відпочинку в закритому санаторії, високопоставлений пенсіонер, колишній заступник Голови Ради Міністрів СРСР Костянтин Гаврилович Кожем'якін, представник партійної верхівки СРСР (В'ячеслав Тихонов), знайомиться з Іриною (Любов Поліщук), жінкою, яка набагато молодша за нього, звичайною співробітницею цього санаторію. Між ними розгорається любов, і Кожем'якін освідчується Ірині, відвозить Ірину з собою в Москву, і вони вступають в шлюб.

Ірина потрапляє в коло радянської еліти, знайомиться з високопоставленими сусідами, отримує доступ до високої якості обслуговування, заморської дивини, іншого дефіциту і інших привілеїв. Костянтин не дає зрозуміти їй, що вона «з іншого кола» (хоча і радить не запрошувати свого зятя на загальну зустріч, мотивуючи це тим, що з її дітьми вони «не зрозуміють один одного, це інша сфера спілкування»), поводиться з нею на рівних.

У Москві, користуючись знайомствами чоловіка, Ірина наводить довідки про обставини арешту свого батька, який був репресований після війни і у 1952 році розстріляний (сім'ю вислали в Воркуту, де мати незабаром і померла). І з'ясовується, що в сталінські часи її новий чоловік був одним з тих, хто підписав лист «колективного осуду», після якого її батько був розстріляний. Генерал КДБ, до якого Ірина і звернулася з цього питання, розповідає Костянтину Гавриловичу про візит. Між подружжям відбувається пояснення. Ірина не вважає за можливе пов'язувати своє життя з людиною, причетною до загибелі її батька, і розриває стосунки з Костянтином. Намагаючись загладити свою провину, Костянтин намагається по своїх каналах «вибити» для дружини квартиру (замість втраченої при висилці), проте настали нові часи, і це непросто. Але в підсумку йому це вдається, і Ірина отримує квартиру, що дає привід Кожем'якіну вважати свій «благородний» жест як би виправданням того давнього вчинку. У фіналі, проте, він залишається в переконанні, що так звані «прості люди» залежать від партноменклатури, і такий порядок речей непорушний.

У ролях

  • Любов Поліщук  Ірина Василівна Ніколаєва
  • В'ячеслав Тихонов  Костянтин Гаврилович Кожем'якін
  • Олег Табаков  Микола Петрович, генерал КДБ
  • Лідія Федосеєва-Шукшина  Марія Спиридонівна
  • Петро Щербаков  заступник голови Мосради
  • Ігор Волков  Борис (озвучує Сергій Гармаш)
  • Олександр Феклістов  Лев Петрович, звільнений лікар Кожем'якіна
  • Людмила Корюшкіна  Катя, кухар в санаторії
  • Світлана Жгун  відпочивальниця-скандалістка, передовик виробництва
  • Ірина Гордіна  Нюра, дочка Ірини
  • Володимир Гуркало  Ігор, зять Ірини
  • Юрій Саранцев  Микола Євгенович Кондаков, новий лікар Кожем'якіна
  • Лев Бутенін  директор санаторію
  • Микола Дупак  голова Ради Міністрів
  • Олександра Назарова  Антоніна Петрівна
  • Юрате Онайтіте  Маргарита Павлівна Красикова
  • Олександр Балуєв  Кожем'якін-молодший
  • Анатолій Ведёнкін  Василь, шофер Кожем'якіна
  • Галина Стаханова  старожил
  • Олена Богданова  старенька в арці
  • Інга Будкевич  реєстраторка РАГСу
  • Валентина Дугіна  дружина Миколи Петровича
  • Олександр Кузьмичов  Петя, напарник Бориса
  • Аліка Смєхова  офіціантка
  • Федір Одиноков  генерал, гість на весіллі
  • Віктор Рождественський  відпочиваючий в санаторії
  • Вадим Вільский  гість на весіллі
  • Аркадій Насиров  танцівник в санаторії

Знімальна група

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.