Люверс
Лю́верс (нід. leuvers — «люверси», «вічка»; однина — leuver) — фасонна втулка з шайбою.
Люверси призначені для протягування мотузок, тасьм, тросів, стропів, шнурівок крізь полотнища, елементи одягу, вироби зі шкіри (зокрема, для зміцнення країв отворів шкіряно-галантерейних, швейних виробів)[1]. По суті, є різновидом заклепки з отвором (трубчастої заклепки).
Морська справа
Історично термін прийшов з вітрильної справи: люверсом називається отвір у вітрилі, обкиданий ниткою або посилений металевим кільцем, що служить для протягування крізь нього частин рухомого або нерухомого такелажу, цю ж назву має саме металеве кільце[2][3]. Належить до дельних речей.
Інше
Різновид люверса, використовуваний у швацько-галантерейному виробництві, відомий як блочок. Він являє собою фасонну втулку (без шайби) для зміцнення країв отворів шкіряно-галантерейних, швейних виробів та взуття[1]. Люверси (блочки) застосовуються і при виготовленні ременів на тканинній і (рідше) шкіряній основі. Також використовуються у конструкції парашутних систем, при виробництві різних видів тентів (для туризму, відпочинку, на вантажні автомобілі тощо), у взуттєвому виробництві, діловодстві (брошурування та пломбування документів) тощо.
Технологія широко використовується при виготовлені банерів у рекламній справі: з використанням люверсів кріпляться полотна банерів зовнішньої реклами.
Див. також
Примітки
- ДСТУ 3178-95 Фурнітура для галантерейних, текстильно-галантерейних, швейних виробів та взуття. Терміни та визначення.
- Словник іншомовних слів / За ред. члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука — 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974—776 с.
- Морской энциклопедический словарь: В трех томах. Том 2 / Под ред. В. В. Дмитриева. СПб.: Судостроение, 1993. — 584 c. — С.225 ISBN 5-7355-0281-6.
Джерела
- ДСТУ 3178-95. Фурнітура для шкіряно-галантерейних, текстильно- галантерейних, швейних виробів та взуття. Терміни та визначення.