Людвіг Кехле

В 1938 році поступив добровольцем у частини посилення СС. Учасник німецько-радянської війни. Відзначився у боях під Дем'янськом: самостійно знищив ручними гранатами 6 ворожих бункерів і декілька кулеметних гнізд, після чого утримував позицію і змусив радянських солдатів відступити. Завдяки цим досягненням одержав прізвисько «Руйнівник бункерів» (нім. Bunkerknacker). Загинув під час артилерійського обстрілу.

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (липень 1941)
  • 1-го класу (листопад 1941)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Лицарський хрест Залізного хреста (28 лютого 1942) — як обершарфюрер СС і командир бойової розвідувальної групи 5-ї роти 1-го піхотного полку СС «Мертва голова» 3-ї танкової дивізії СС «Мертва голова» ; за заслуги у боях під Дем'янськом.
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Ritterkreuz Archiv IV/2010, Veit Scherzer, Ranis, September 2010, ISSN 1866-4709