Людвік Сольський

Походив із родини збіднілого шляхтича. З дитинства захоплювався театром.

1875 — на вихідних ролях у Краківському театрі під керівництвом С. Козьмяна.

1876/77 — літній театр «Ельдорадо» (Варшава); потім у Лодзі, Ченстохові, Любліні, Познані та інших містах.

1882 — навчався у Варшаві співу; у 1882-83 співав в опері та опереті у Познані.

1883 — у Кракові (під керівництвом С. Козьмяна).

З 1893 — Краківський театр ім. Словацького (з 1894 — головний режисер).

1900-05 — львівський міський театр.

1905—1913 — директор Краківського театру ім. Ю. Словацького.

Із сезону 1913—1914 — головний режисер, а у 1923—1924 — директор театру «Розмаїтості» у Варшаві.

У сезоні 1916/17 грав у театрах Кракова та Лодзі.

1917/18 — директор «Польського театру» (Варшава).

1919-21 — театри Познані, Лодзі, Вільно, Любліні.

З 1924 року — в «Національному театрі» (Варшава; в 1935—1938 роках — директор театру)

Закінчив акторську діяльність на її вісімдесятому році — 1954 року. У цьому ж році помер і похований у крипті заслужених у костелі Святого Станіслава.

Дружина — Ірена Сольська (1875—1958) — акторка, театральний режисер.

• Горштинський — «Горштинський» Ю. Словацького.
• Ксьондз Петро — «Дзяди» А. Міцкевича.
• Міцкевич — «Легіон» С. Виспянського.
• Старий солдат-ветеран — «Варшав'янка» С. Виспянського.
• Калігула — «Калігула» Кароля Ростворовського.
• Фрідріх — «Фрідріх Великий» Новачінського.
• Димитрій — «Цар-Самозванець» Новачінського.
• Латка — «Довічна рента» А. Фредро.
• Папкін та Диндальський — «Помста» А. Фредро.
• Пан Іовяльський — «Пан Іовяльський» А. Фредро.
• Ег'ючік — «Дванадцята ніч» У. Шекспіра.
• Догберрі — «Багато галасу з нічого» У. Шекспіра.
• Петручіо — «Приборкання норовливої​​» У. Шекспіра.
• Гарпагон — «Скупий» Мольєра.
• Перчіхін — «Міщани» М. Горького.
• Актор — «На дні» М. Горького.
• Фірс — «Вишневий сад» А. П. Чехова.
• Грозний — «Смерть Івана Грозного» А. К. Толстого.
• Старик — «Російські люди» К. Симонова.

• Кавалер Великого хреста Ордена Відродження Польщі (1946)
• Командор Ордена Відродження Польщі (1935)
• Орден Будівельників Народної Польщі (1954)
• Орден «Прапор Праці» 1-го ступеня (1951)
• Медаль 10-річчя Народної Польщі
• Лауреат Державної премії ПНР (1950).
• Почесний доктор філософії Ягеллонського університету (1954)
• Почесний громадянин міста Кракова (1954).

• Сольський Л. Спогади. М., 1961
• Jerzy Got. Role Ludowika Solskiego. Wr., 1955.
• Mecierakowski J., Natanson W. Ludwik Solski. Warsz., 1954.

• Сольський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.