Юліуш Словацький

Юліуш Словацький
пол. Juliusz Słowacki
Народився 4 вересня 1809(1809-09-04)
Кременець, нині Україна
Помер 3 квітня 1849(1849-04-03) (39 років)
Париж, нині Франція
·туберкульоз
Поховання Цвинтар Монмартр і катедра святих Станіслава і Вацлава
Країна Польща
Національність поляки
Діяльність поет, драматург
Сфера роботи fictiond
Alma mater Вільнюський університет
Мова творів польська
Роки активності з 1830
Жанр поезія
Magnum opus Кордіанd і Балладина
Членство Коло Справи Божоїd
Рід Q63531221?
Батько Євзебіуш Словацький
Мати Соломія Словацька
Автограф
 Юліуш Словацький у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Ю́ліуш Слова́цький (пол. Juliusz Słowacki, 4 вересня 1809, місто Кременець, нині Тернопільської області — 3 квітня 1849, Париж) — великий польський поет і драматург, один із трьох національних поетів-пророків польської літератури поряд із Адамом Міцкевичем і Зиґмунтом Красінським.

Життєпис

Народився 4 вересня 1809 у місті Кременець на Волині. Його батько — Евзебіуш Словацький — був викладачем риторики та поетики Волинського ліцею, автором кількох драматичних творів. Мати — Саломея  — була донькою управителя господарства Кременецького ліцею Теодора Янушевського, вірменського походження. Саломеї заледве виповнилося 16 років, коли 14 листопада 1808 вона підписала шлюбний контракт з Евзебіушем Словацьким, старшим від неї на 20 років. Юліуш був єдиною дитиною від цього шлюбу.

У 1811 сім'я Словацьких переїхала до Вільна (Вільнюса) — тут Евзебіуш Словацький працював на кафедрі історії польської літератури Віленського університету. У 1814 батько помер від туберкульозу. Молода вдова з п'ятирічним сином переїхала до Городенки.

У 1818 Саломея вийшла заміж удруге. Її чоловіком став професор медицини Август Бекю — вдівець, батько двох доньок.

Кінець серпня 1818 — Саломея із сином переїхала до Вільного. Вони оселилися в домі професора на вулиці Замковій (лит. Pilies). У тому ж будинку мешкав професор Єнджей Снядецький, донька якого, Людвіка, в майбутньому стане нещасливим коханням Юліуша.

З 1819 навчався в гімназії.

Могила Юліуша Словацького в Парижі

Вчився у Вільненському університеті (1825–1829), потім жив у Варшаві, а з 1831 — в еміграції (у Франції, Швейцарії, Італії). У Римі познайомився із Зиґмунтом Красіньським, із яким деякий час приятелював та листувався; згодом через ідеологічні розбіжності розірвали стосунки. Також був знайомий з Адамом Міцкевичем, із яким мав складні взаємини.

У липні 1827, дорогою до Одеси, прибув до Тульчина зі своїм другом Зеноном Михальським.

В 1840 році в Парижі Словацький перебував у романтичних стосунках з Йоанною Бобровою. У квітні 1841 року тоді 32-річний Словацький поїхав за Йоанною до Франкфурта.

Помер у Парижі. Його тіло перевезене в 1927 до Кракова і поховано на Вавелі (хоча на місці попереднього поховання на цвинтарі Монмартр збережено надгробок поета).

Словацький і Україна
Пам'ятник Юліушу Словацькому у Києві
Пам'ятник Юліушу Словацькому в Кременці, Тернопілля.
Колишня Друга тернопільська гімназія

У частині своїх творів Ю.Словацький відтворює чимало подій з історії України (драми: «Срібний сон Саломеї», «Беньовський» та «Ксьондз Марек» — з доби Коліївщини та Барської конфедерації; «Ян-Казимир» — дійшла в уривках, з часів Хмельниччини), змальовує пейзаж Волині і Поділля та міста Кременця («Фантазій», «Балладина», «Лілля Венеда»), використовує українські мовні елементи (Українська думка, Змій); події в драмі «Мазепа» відбуваються в одному з подільських замків. У поетичній повісті «Змій» поет у фольклорному дусі відтворює образ козацтва. У незакінченому романі «Король Лядови» (1832 р., французькою мовою) події розгортаються у славнозвісній Софіївці та на Поділлі, побіля річки Лядови (ліва притока Дністра). Також у цьому творі Ю.Словацький передбачає виникнення самостійної української літератури на фольклорній основі. Україні теж було присвячено драму «Горштинський» і «Пісня козацької дівчини».

Іван Франко назвав Словацького «співцем Поділля», бо Юліуш вважав його частиною «своєї Вітчизни давньої». Тут він провів своє дитинство, і часто приїжджав у 1825—1830 рр. до своїх родичів у маєток Юлінки у Верхівці, відвідував Бар і околиці. Згадки про мешканців Поділля — «добрі й приємні, яких мало на світі» є в його найкращих творах поемі «Беньовський» (1841) та ін.[1]

Твори Ю.Словацького перекладали українською мовою Олена Пчілка (1910 року видала книжечку про нього зі зразками його творів), Іван Верхратський, Михайло Старицький, Василь Щурат, Микола Зеров («Мазепа», римований вірш замінений на білий, «Балладина»), Максим Рильський («Кулик», «Заповіт» тощо), Микола Бажан(«Фантазій»), Марк Зісман («Українська думка»), Борис Тен («Балладина»), Дмитро Павличко («Година роздумів», «Ангеллі», «Вацлав», вірші), Роман Лубківський («Срібний сон Саломеї», «Українська думка» тощо), Валентин Струтинський («Змій»), Василь Білоцерківський («Король Лядови», «Горштинський», «Ян-Казимир», «Крак», «Беатрикс Ченчі», «Валленрод», «Золотий череп», проза) та ін.

У 2002 р. між Україною та Республікою Польща була досягнута домовленість на паритетних умовах встановити в Києві пам'ятник Юліушу Словацькому, а у Варшаві — пам'ятник Тарасові Шевченку. У 2003 році пам'ятник Тарасові Шевченку у Варшаві було встановлено. Скульптура Юліуша Словацького була виготовлена в Польщі й перевезена до Києва з нагоди святкування 200-річчя від дня народження поета 2009 р. І тільки у вересні 2012 р. пам'ятник, який зберігався на території київського творчо-виробничого комбінату «Художник», встановили поруч із костелом святого Миколая.[2]

Головні твори

Поезія
  • Агезиляуш
  • Ангел вогнистий — мій ангел лівий
  • Беатрікс Ченчі
  • Відповідь на «Псалми майбутності» (або "До автора «Трьох псалмів»)
  • В альбом Софії Бобрової
  • Гімн (Богородице! Діво!)
  • Гімн заходу сонця на морі (Боже, смутно мені!)
  • До матері
  • «До Міхала Роля Скибицького» (присвячено постаті Скибицького Михайла Карловича шляхтича гербу «Роля»)
  • Дума про Вацлава Жевуського
  • Заспокоєння
  • Мій заповіт («Жив з вами…»)
  • На перенесення останків Наполеона
  • Невідомо що або романтичність
  • Ода до свободи
  • Поможи мені, Боже!
  • Похорон капітана Мейзнера
  • Розлука
  • Розмова з пірамідами
  • Совінський в окопах Волі

Поетичні повісті

Драми
  • Марія Стюарт (1830)
  • Кордіан (1834)
  • Балладина (1839)
  • Мазепа (1839)
  • Лілля Венеда (1840)
  • Срібний сон Саломеї (1835)
  • Горштинський (1835)
  • Беатрикс Ченчі (1839-40)
  • Крак (незакінчена, 1840)
  • Валленрод (незакінчена, 1840)
  • Беньовський (незакінчена, 1840)
  • Фантазій (1841)
  • Золотий череп (1842)
  • Незламний князь (вільний переклад однойменної драми П. Калдерона-де-ла-Барки)(1843)
  • Самуель Зборовський (1844–1845)
  • Завіша Чарний (незакінчена,1844–1845)

Поеми
  • Шанфарій (1832)
  • Година роздумів (1832-33)
  • Подорож до Святої Землі з Неаполя (незакінчена, 1836—1837, 1839)
  • Вацлав (1838)
  • Ксьондз Марек (1843)
  • Ангеллі (1838)
  • Батько зачумлених (1839)
  • У Швейцарії (1839)
  • Беньовський (1841)
  • Генезис із Духа (1844)
  • Король Дух (незакінчена; 1845–1849)

Вшанування
Погруддя на фасаді Бучацької гімназії, бл. 1909 року

Примітки
  1. М. Йолтуховський. Поділля — колиска польських поетів-романтиків. Україна і Польща: історичне сусідство. Вінниця, 2012.
  2. «У Києві відкрили пам'ятник польському поетові Юліушу Словацькому» // Газета «[[Дзеркало тижня]]» 20 вересня 2012. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
  3. Spis nauczycieli… — Lwów — Warszawa, 1924. — S. 333. (пол.)
  4. Друга тернопільська польська гімназія (школа № 4).
  5. Sprawozdania szkolne II gimnazjum w Tarnopolu. (пол.)
  6. мапи
  7. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 254 s., 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C. Zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)

Джерела

Посилання
  • Словацький Юліуш // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 821-824.
  • Словацький Юліуш // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.210-211
  • Словацький Юліуш // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Л — Я. — С. 535. — ISBN 966-692-744-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.