Людина і зброя

«Людина і зброя» — роман на військову тематику українського письменника Олеся Гончара. Вперше надрукований у часописі «Вітчизна» у 1960 році. За цей роман, у 1962 році, письменник отримав Шевченківську премію.

Пам'ятник воїнам-студбатівцям у Харкові
Людина і зброя
Жанр воєнний романd
Автор Гончар Олесь Терентійович
Мова українська
Опубліковано 1960
Нагороди

Олесь Гончар працював над романом протягом 1957-59 років. Вперше він був надрукований у часописі «Вітчизна» у 1960 році, згодом окремим виданням. Критики називають роман своєрідною передісторією трилогії «Прапороносці». Роман розповідає про студбатівців — членів добровільного студентського батальйону. Герої, студенти Харківського університету, на початку Німецько-Радянської війни полишають навчання і записуються добровольцями до армії, щоб захистити «спадщину людського духу», «життя в усій його цілості». В романі реалістично зображуються перші місяці війни[1].

Важливу роль у романі відіграють вставні «Листи з ночей оточенських», написані від імені одного з героїв, Богдана Колосовського. На думку літературознавця Миколи Кодака, Колосовський виступає як «швидше за все філософськи пристрасне alter ego автора-лірика»[2].

У 1962 році Олесю Гончару за роман «Людина і зброя» було присуджено Шевченківську премію.

Примітки
  1. Іванович, Братан Микола (6 травня 2016). Сила любові. Братан М.І.. prosvita-ks.co.ua (укр.). Процитовано 11 лютого 2020.
  2. Олесь Гончар. Критика. Ліризм романів О. Гончара. md-eksperiment.org. Процитовано 11 лютого 2020.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.