Людовик II (граф Шартру)

Людовик (1318 — 2 листопада 1328) — наймолодший син графа Валуа Карла І і його третьої дружини Матильди Шатільйон.

Людовик
фр. Louis de Valois


Прапор
 граф Шартру
16 грудня 1325 — 2 листопада 1328
(під іменем Людовик II)
Попередник: Карл І
Наступник: Карл ІІ
 
Народження: 1318
Смерть: 2 листопада 1328(1328-11-02)
абатство Сент-Антуан-де-Шан
Країна: Королівство Франція
Рід: Валуа
Батько: Карл I (граф Валуа)
Мати: Матильда Шатільйон

Біографія

При поділі батьківського майна, встановленому в 1323 році, його батьком Карлом І (граф Валуа) між трьома живими синами, частка спадку Людовика складає графства Шартр, Шампрон, Турнан, Вів'є-ан-Брі, та інші землі з прибутком в 9000 ліврів.

В травні 1325 року, король Англії Едуард II запропонував Карлу, заручини між Людовиком і своєю молодшою дочкою Іоанною. Однак шлюбний проект не був втіленим в життя і в 1328 році англійська принцеса була видана заміж за короля Шотландії Давида ІІ.

Після смерті батька 16 грудня 1325 успадкував Шартр, Шампрон, Турнан та інші землі[1].

Був присутній в Рейсмсі 29 травня 1328, на коронації свого старшого єдинокровного брата Філіппа королем Франції.

Людовик помер 2 листопада 1328, у віці дев'яти чи десяти років, в абатстві Сент-Антуан-де-Шан. Похований в церкві Кордельєрів в Парижі[2].

Посилання
  • Charles de Valois (1270-1325), Alphonse Picard et fils, éditeurs, Paris, 1900

Примітки
  1. Par lettre du roi Charles IV Le Bel, roi de France et de Navarre, donnée à Fontainebleau en mai 1325 — voir «Les Valois», de Patrick Van Kerrebrouck — 1990.
  2. Chronique parisienne anonyme du XIVe siècle, Impr. de Daupeley-Gouverneur, Nogent-le-Rotrou, 1884 Шаблон:Lire en ligne, p. 123, no 186
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.